Наталія Цвєткова, координаторка проекту «Мобільні бригади» Фонду народонаселення ООН та Марина Грудій, представниця Української фундації громадського здоров’я, очікують, що держава підтримає роботу соціальних мобільних бригад. Адже їх робота користується попитом у п’яти регіонах України. В студії працюють Ольга Веснянка та Олег Білецький.
Ольга Веснянка: Що це буде за композиція? Чому її потім висаджуватимуть в Слов’янську та Краматорську?
Марина Грудій: Композиція вже встановлюється в Києві, пробуде вона тут три дні. В композиції буде кілька дерев, граб і яблуня, наприклад, символізуватимуть жінку і чоловіка. Також будуть стежки, доріжки, металічні стовпи із дзеркальною поверхнею. Стовпи символізуватимуть сім’ю, а також відбиватимуть усе, що відбувається навколо них.
Композиція буде висаджена в Краматорську, саме звідти почалась війна. Крім того, більшість переселенців живе якраз в тому регіоні.
Ольга Веснянка: Як тема добрих взаємин пов’язана зі сходом?
Наталія Цвєткова: Зараз актуальне не лише питання добрих взаємин, але й насильства. Через конфлікт почали виявлятись нові випадки. В рамках нашого проекту створена 21 мобільна бригада в п’яти регіонах сходу, які виявляють ці випадки насильства. Великий акцент робиться на стосунках в сім’ї. В тому регіоні зависокий поріг сприйняття насильства — часто воно сприймається як норма. А такого не має бути.
Олег Білецький: Наскільки такі заходи як сквер допомагають?
Марина Грудій: Статистику інформаційних заходів важко виміряти. Цим парком ми хочемо поширювати свій меседж про мир. Оскільки ми працюємо з жінками, то говоримо про мир у сім’ї. Ці мобільні бригади підтримує ЄС та Фонд народонаселення ООН.
Ольга Веснянка: Чи будете ви залучати до ініціативи відомих людей, що можуть стати прикладом для інших?
Наталія Цвєткова: До інформаційних заходів долучаємо і політиків, так і діячів соцсфери. На жаль, саме до цього заходу ще ніхто не долучився.
Ольга Веснянка: Протягом якого часу кияни зможуть бачити цей парк? З ким ви співпрацювали над його створенням?
Марина Грудій: З нами працювала ландшафтний дизайнер, вона порадила не висаджувати просто багато дерев, а підійти концептуально. Завтра буде відкриття, прес-брифінг, завітають офіційні особи. Парк стоятиме у Києві до післязавтра, а наступного тижня ми його висадимо у Краматорську.
Ольга Веснянка: Чому саме в Краматорську?
Марина Грудій: Заходи в Краматорську заплановано на 30 червня, нам дуже допомагають місцеві служби. Також плануємо прес-брифінг, запросимо місцеві ЗМІ. Парк в Краматорську залишиться назавжди. Першу презентацію ми вирішили зробити у Києві, щоб поширити наш меседж.
Ольга Веснянка: Що можна робити ще? Раніше у нас в ефірі була Оксана Квітка, яка розповідала про мобільні бригади.
Наталія Цвєткова: Крім такого привернення уваги, слід працювати із громадськістю, службовцями на місцях, а також орієнтуватись на наданні послуг потерпілим.
До бригад входять психологи і соціальні працівники. Склад бригади — троє осіб, кожна бригада працює досить індивідуально, деякі охоплюють місто та район, деякі — кілька районів. Так, 21 бригада працює в Донецькій, Луганській, Запорізькій, Харківській та Дніпропетровській областях. І цього замало.
Ольга Веснянка: У якому випадку можна звертатись до мобільних бригад?
Марина Грудій: Коли побили — це вже крайній прояв. Можна звертатись, коли принижують, кричать, критикують, чинять постійний тиск, забирають гроші — тобто коли відбувається домашній терор. Для ВПО також може бути випадок, коли відмовляються приймати в лікарні. Звертатись варто і при сексуальному насильстві. Мобільні бригади надають першу допомогу, а також консультують, перенаправляють в інші служби.
Олег Білецький: Чи часто до вас звертаються?
Наталія Цвєткова: Зараз так. Станом на початок червня у нас було більше 6 тисяч випадків, це за 7 місяців проекту у 5 регіонах. Також на початку роботи бригади виявляли по 20-30 випадків на місяць. Але більше з’являється самозвернень.
Ольга Веснянка: Чи є зараз оптимізм щодо продовження роботи мобільних бригад?
Наталія Цвєткова: Проект буде і надалі. Але ми працюємо над тим, щоб держава взяла на себе зобов’язання і хоча би частково підтримала такий метод роботи. Ми часто говоримо про насильство, але немає загальної статистики щодо цього.