«Громадське радіо»
Цей чоловік дуже відомий мільйонам людей з фото і відео часів Євромайдану. Але він відмовляється назвати своє ім’я і показати своє обличчя. Тому ми називаємо його піаніст-екстреміст.
Наталя Соколенко: У грудні ви знову повторили під КМДА той концерт часів Майдану. А чим ви живете зараз?
Піаніст-екстреміст: За останній рік трошечки зміни прийшли у моє життя — з подивом для себе я почав малювати. Рік тому я вперше взяв до рук пензлика і так мене у це включило, що я витратив всі гроші на фарби, матеріали. Вчора підрахував — за цей рік намалював 63-64 картини.
Наталя Соколенко: А який це стиль?
Піаніст-екстреміст: Зараз у країні війна і багато людей повертаються якимось чином травмованими, дуже радять арт-терапію. Коли я почав малювати, я ще не чув про це, але війна почала у мене просто вимальовуватись. Я ніде не вчився, тому просто малював те, що було на душі. Тобто у цих 64 картинах я вималював війну.
Дмитро Тузов: А вам вдалося побувати на місці бойових дії?
Піаніст-екстреміст: Так, і не одноразово. Але про війну не говорять, то я не хотів би про це розказувати, це не дуже приємні згадки. Якщо з приємного — цей Новий рік зустрів в АТО, було дуже круто, для багатьох бригад пограв. Я тішуся з того, що поїхав нарешті.
Наталя Соколенко: Як вам це вдається, ви возите інструмент з собою?
Піаніст-екстреміст: Клавіші, з якими я сьогодні їжджу, важать 20 кілограм (попередні — 40), тому це не так важко. Тільки це не синтезатор, а електромеханіка, професійний інструмент.
Наталя Соколенко: А який репертуар? На що реагують бійці?
Піаніст-екстреміст: Тут складно говорити про реакцію. Я бачив сльози, видно, що людей торкається, але краще у них самих спитати. Може це егоїстично прозвучить, але у першу чергу я граю для себе. Певно війна у мене ще не вигралась, не вималювалась. Більшість пісень сумні, це завжди по-справжньому, деякі твори присвячені друзям, які загинули на війні. Коли я граю, я щоразу переживаю як наново те, що відбулося.
Дмитро Тузов: Чи є у вас твори, які примушують людей забути про горе і лихо, і почати посміхатись?
Піаніст-екстреміст: Це дуже болюче питання для мене, бо скільки я не намагався, у мене чомусь не виходить написати твори у мажорі. На якісь трагічні події людина реагує більш сильно. Я сідаю за інструмент і руки самі починають грати, тоді вже я дивлюсь, що виходить — мінор, значить мінор.
Наталя Соколенко: Сьогодні у Києві має бути ваш концерт?
Піаніст-екстреміст: Так, це буде концерт, присвячений Водохрещу часів Майдану. Там була не просто вода, а ще й багато вогню. Чим незвичний концерт — буде презентовано ще кілька моїх картин. Сподіваюся, вдасться їх всі продати, щоб було з чого записати другий альбом.
Концерт відбудеться сьогодні, 19 січня, початок о 19:00. Арт-простір «Генштаб» (Київ, вулиця Липинського, 4). Вхід: 50 гривень.