У нас є неписаний закон, що чиновник може взяти витвір мистецтва в тимчасове користування, — мистецтвознавець

Нещодавно з  фондів Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького зникли стародруки. Пропажу виявили під час проведення звірки Музею мистецтва давньої української книги. Детальніше ми говорили про це у розмові з директором Львівської галереї Тарасом Возняком.

Євгенія Гончарук: Як ви гадаєте, яка можлива сума збитків від вкрадених текстів у Львівській галереї мистецтв?

Катерина Рей: У кожного твору є страхова вартість. І якщо витвір мистецтва бажають вивезти за кордон на виставку, то куратор виставки зобов’язаний цей витвір мистецтва застрахувати.

Є витвори мистецтв, які ніколи не вивозили за кордон, і тоді музейники починають орієнтуватися на чорний ринок.

Євгенія Гончарук: Наскільки це такий кричущий випадок? Як можна було вивезти 2 центнера книжок?

Катерина Рей: Це звичайно безпрецедентна ситуація. І це все цікаво, тому що з одного боку новий директор Львівської галереї бажає навести в ній лад, з іншого боку колишня директор — донька Возницького, вона з родини Возницьких, була більше 10-років на цій посаді. І новий директор уникає сказати, що саме за часів Возницьких були здійснені ці крадіжки. Я не можу стати ні на чий бік.

Головним відповідальним за книжковий фонд завжди є головний зберігач, і без нього неможливо зробити жодних рухів.

Євгенія Гончарук: Наскільки ми знаємо, головний зберігач нині відсторонений і ведеться перевірка.

Сам пан Тарас, директор Львівської галереї мистецтв говорить, що інколи твори, які вивозять за кордон на виставки, потім зникають і з’являються там у продажі. Наскільки розповсюджені такі рухи творів мистецтва в Україні?

Катерина Рей: В нас є такий неписаний закон, що будь-який чиновник високого рангу може прийти в музей і попросити для свого кабінету витвори мистецтва прямо з фондів, щоб вони побули в нього в кабінеті до закінчення його каденції на посаді. Інколи ці витвори мистецтва назад вже не повертаються, і перетікають в приватні колекції.

Я гадаю, що тепер такі люди мають втратити можливість забирати твори мистецтва у тимчасове користування.

Євгенія Гончарук: Про які суми йдеться, коли таким чином привласнюються витвори мистецтва у приватні колекції?

Катерина Рей: Наприклад, той «Апостол» Івана Федоровича, що зник з Львівської галереї мистецтв може коштувати до 400 тисяч доларів.

Справа навіть не в сумах, а в системі, тому що музеї незахищені. І зараз є велике питання, чи знайдуться відповідальні за крадіжки в галереї, чи буде якась компенсація, чи будуть вжиті якісь заходи, щоб подібних моментів більше не траплялося.