Громадське радіо
Голова Укртрансбезпеки Михайло Ноняк розповідає про легальні та нелегальні пасажирські перевезення.
Тетяна Трощинська: У суспільстві є міф, що пасажирські перевезення – це велика корупційна система, коли відмовляються сплачувати штрафи перевізники, а страждають водії. Що загрожує перевізникам, які не дотримуються вимог пасажироперевезення, і яке покарання за це передбачене?
Михайло Ноняк: На сьогоднішній день на порушників пасажирських перевезень накладено штрафні санкції на суму більше 40 мільйонів гривень. До бюджету уже зібрано близько 15 мільйонів. Цей процес триває і досі.
На сьогодні українське законодавство виписано так, що штрафні санкції накладаються на водія, а не на перевізника.
Тетяна Трощинська: Але ж це неправильно?
Михайло Ноняк: Так, і нами вже підготовлено ряд законопроектів до Верховної Ради. Це законопроекти 46-60, 46-61 і 46-83. Я думаю, з цих трьох законопроектів принаймні один буде успішно підтриманий різними фракціями Верховної Ради.
Цими законопроектами ми хочемо посилити відповідальність не тільки водія, який керує тим чи іншим транспортним засобом. Штрафні санкції також накладатимуться на грузовідправника, тобто, власника, водія, і на вантажоотримувача. Таким чином, ми забезпечимо якісний контроль.
Тетяна Трощинська: З чим був пов’язаний мораторій на перевірки?
Михайло Ноняк: В певний період взагалі були відмінені всі перевірки, бо вони нібито тиснуть на малий і середній бізнес. Я вважаю, що перевірки все одно повинні бути для контролю та безпеки громадян, бо, інакше, у разі можливого ДТП ніхто вам не виплатить компенсації. А такі ДТП стаються, на жаль, досить часто.
На міждержавних перевезеннях все більш-менш в порядку, бо за кордоном зовсім інша культура. Нашим перевізникам ще треба прищепити цю культуру. Хоча, виїжджаючи за терени України, вони поводять себе по-іншому. А, заїжджаючи в Україну, знову починається хамство, невідповідність тих чи інших документів, зловживання своїми обов’язками.
В першу чергу, ми повинні поважати те законодавство, яке є на сьогодні. Так, воно недосконале і потрібно багато що змінити. Але ми над цим працюємо. Ми направили до Верховної Ради євроінтеграційний законопроект про автомобільний транспорт, 46-83. Ми не знаємо, чи він буде прийнятий у такому вигляді, але ми спілкуємося з народними депутатами, з громадськістю, з перевізниками та асоціаціями, для того щоб спільними зусиллями він все ж таки потрапив до Верховної Ради і був проголосований.
Тетяна Трощинська: Ви зараз говорите про невідповідну зарплату у інспекторів. Але, якщо уявити, що частина з цього – нелегальний ринок готівки, оскільки квитки ми часто не отримуємо, куди йдуть ці гроші? Як це можна впорядкувати?
Михайло Ноняк: Якщо захотіти і жорстко контролювати цей сегмент економіки – все можна зробити. Просто на все потрібна політична воля. І вона є, бо статистика ДТП на сьогодні дуже не втішна. Кожного дня стаються аварії з летальними випадками. Тому ми повинні контролювати і роз’яснювати суб’єктам господарювання те, що вони повинні мати хороший транспортний засіб.
Щодо квитків, то це ваша безпека. Бо у разі якогось ДТП, тільки так ви зможете підтвердити, що пересувалися саме цим транспортним засобом. Їх треба вимагати.
Але, зрозуміло, що багато суб’єктів господарювання намагаються мінімізувати податки, бо вони платять і автостанційний збір, і податки до державного та місцевого бюджетів.
Тетяна Трощинська: А як вони отримують дозволи на маршрут?
Михайло Ноняк: Дозволи на маршрути в місті видає місцева влада. Дозволи на міжміські перевезення видає обласна адміністрація. На міжобласні перевезення проводить конкурси Укртрансбезпека. На міждержавні перевезення проводить конкурс Міністерство інфраструктури.
Тетяна Трощинська: Чи можемо ми говорити про нелегальних перевізників, діяльність яких ви припиняли?
Михайло Ноняк: Так, ми неодноразово припиняли таку діяльність. І навіть, якщо у легальних перевізників були дозволи, але вони зловживали становищем і не виконували свій маршрут, ми позбавляли їх цього маршруту і виставляли його знову на конкурс, для залучення добросовісного перевізника.
Загалом налічується близько 20% нелегальних перевізників від усієї кількості.
Ми аналізуємо і ведемо статистику по кожному регіону. Трапляються випадки, коли перевізник, спійманий на нелегальному перевезенні, маскується під приватну особу, яка перевозить своїх друзів, або регулярні перевезення видають за нерегулярні.
Ще одна проблема полягає в тому, що маленькі мікроавтобуси без жодних ліцензій і дозволів здійснюють поїздки у Крим і на пропускному пункті представляють пасажирів як своїх друзів, які їдуть кудись в гості. Такі випадки ми теж виявляємо.
Тетяна Трощинська: Чи має право водій набирати стоячих пасажирів при здійсненні міжобласного рейсу, і чи маю право я, як пасажирка, вимагати, щоб він цих людей не брав?
Михайло Ноняк: Однозначно так. Він у жодному випадку не має права брати стоячих пасажирів. Усі повинні сидіти на своїх місцях з квитком на рейс. У водія повинні бути усі необхідні документи, він повинен їхати чітко по графіку.
Тетяна Трощинська: Хто може змінити цю культуру пересування, коли ми їдемо один в одного на голові?
Михайло Ноняк: Це наша з вами спільна діяльність. Ми з своєї сторони намагаємося проводити роз’яснювальну роботу з перевізниками. Але ми з вами теж повинні говорити і стимулювати того ж водія, який робить 100 операцій у хвилину. Зрозуміло, що цього не повинно бути, і рано чи пізно ми дійдемо до європейської культури у цій сфері.
Тетяна Трощинська: Але порядок штрафів відчутний для перевізників?
Михайло Ноняк: Штрафи, які зараз є, не є великими та непід’ємними для перевізників. Вони становлять від 170 до 1700 гривень. Це невеликі гроші при вартості квитка у 150-200 гривень.