Україна дуже швидко наздоганяє світові тренди в галузі відкритих даних, — Денис Гурський

Уряд України ініціював конкурс стартапів на базі відкритих даних Open Data Challenge

Ведучi

Ірина Соломко,

Любомир Ференс

Гостi

Денис Гурський

Україна дуже швидко наздоганяє світові тренди в галузі відкритих даних, — Денис Гурський
https://static.hromadske.radio/2017/06/hr_rankova-hvylya-17-06-21_gurskij.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/06/hr_rankova-hvylya-17-06-21_gurskij.mp3
Україна дуже швидко наздоганяє світові тренди в галузі відкритих даних, — Денис Гурський
0:00
/
0:00

Хто зможе виграти 1,5 мільйони гривень наприкінці цього конкурсу, запитаємо в експерта у галузі відкритих даних та ІТ для державних сервісі, співзасновника некомерційного інкубатору проектів на відкритих даних «1991» Дениса Гурського.

Любомир Ференс: Отже, хто ці щасливчики, і чи 1,5 мільйони гривень — це великі гроші для ІТ бізнесу?

Денис Гурський: Ні, це невеликі гроші, і Кабінет Міністрів, на мою думку, здатен зробити набагато більший призовий фонд. Але цього разу цей конкурс організований іноземними партнерами. І Кабінет Міністр з радістю підтримав цю ініціативу, я сподіваюсь, що і Володимир Гройсман особисто буде приймати участь у відкритті конкурсу.

Зараз ми отримали понад 100 заявок, це проекти, які базуються на відкритих даних та вирішують проблеми в агросекторі, медицини, інфраструктурі, транспорті і так далі.

Ірина Соломко: До вас звертаються з усієї України і пропонують свої стартапи?

Денис Гурський: Так, це відкритий конкурс, прийом заявок проводитися онлайн, і ті, хто потрапляє на конкурс, отримують можливість проживання в Києві протягом двох місяців, коли проходить інкубаційний період.

Подаватися на конкурс може буть хто, хто досягнув 18 років, єдине, що ми вимагаємо, щоб це була команда, а не одна людина, і є складана формула, за кою потрібно описати ідею, в якій потрібно відповісти на запитання — кому ви допомагаєте і як саме.

Зараз ми отримали понад 100 заявок, це проекти, які базуються на відкритих даних та вирішують проблеми в агросекторі, медицини, інфраструктурі, транспорті і так далі

Ірина Соломко: Одна з фішок вашої програми — як можна будувати бізнес на основі відкритих даних. Це такий світовий тренд чи ми його тільки наздоганяємо?

Денис Гурський: Ми, звичайно, наздоганяємо, але дуже швидко. Велика Британія почала цей процес в 2006-му році, це давно, але ми рухаємося швидко, тому що ми використовуємо найкращі світові практики — і портал відкритих даних, і законодавство відповідним чином вже майже вдосконалене. Крім того, відкриті дані як тема все ще жива в багатьох країнах Євросоюзу.

 

 

Любомир Ференс: Коли ми говоримо про відкриті дані, про що йдеться?

Денис Гурський: Про всі дані, які збирає держава, якщо йдеться про державні відкриті дані. Держава має публікувати всі дані за замовченням, всі дані належать людям, ми з вами платимо податки за те, щоб ці дані збиралися, оброблялися і зберігалися. Що ми не отримаємо, так це дані у відкритому вигляді. Держава зараз не знає, які дані потрібно відкривати. Все одразу відкрити неможливо, навіть технічно.

Тому ми як інкубатор проводимо конкурси, за якими обираємо кращі проекти, які стають важелями впливу, і під них відкриваються якісь дані, що мають якусь сферу застосування.

Та хочу зауважити, що державні дані, це звісно, великі можливості, але те, до чого ми зараз підходимо дуже близько, це відкриті корпоративні дані. Ми говоримо, що великі компанії так само мають відкривати свою інфраструктуру, переносити частину своєї відповідальності на маленькі комерційні компанії, які розробляють сервіси, базуючись на даних великих корпорацій. Це призводить до того, що, наприклад, банку більше не треба розробляти всі сервіси самостійно. Банк може відкрити свою інфраструктуру і відповідно надати можливість невеликим розробникам конкурувати між собою за місце на ринку, на яких і банк заробляє якусь долю, і ці сервіси розробляються. Це нові робочі місця.

Так само в світі — в галузі транспорту, медицини, освіті йде тренд про відкриття корпоративних даних. Я дуже впевнений, що Україна це швидко застосуємо.

Держава має публікувати всі дані за замовченням, всі дані належать людям, ми з вами платимо податки за те, щоб ці дані збиралися, оброблялися і зберігалися

Ірина Соломко: Та поки що ваша програма орієнтована на державні відриті дані?

Денис Гурський: Так, зараз держава відкрила вже купу всього, на цих даних вже можна щось будувати. Вперше за історію взаємодії донорів і громадського сектору в нас є призовий фонд.

Зараз до 25 червня ми збираємо заявки, потім ми відберемо 16-20 проектів, це ті ідеї, які нам сподобалися. З ними будуть проведені дистанційні або очні співбесіди, і команди цих проектів будуть запрошені на одноденну подію в Києві. Тут ми вже будемо дивитися на команду і на застосування їх власних ресурсів — що вони можуть зробити, з ними будуть працювати ментори, які будуть надавати поради. І в рафінованому вигляді команди мають представити проект на другий день.

Після цього журі відбере 10 команд, які потраплять до інкубатора «1991», і проведуть в ньому 2 місяці, працюючи з пулом менторів з понад 60 людей та з державними партнерами.

На початку вересня ми плануємо зробити demo день, де журі подивиться на всі 10 проектів, відбере з них три, які отримають призове фінансування. Крім того, на цю подію ми запросимо своїх партнерів та донорів, і будемо намагатися встановити зв’язки між і переможцями та іншими фінансовими установами.