Україна планує розвивати внутрішній водний транспорт, — заступник міністра інфраструктури

В рамках цієї стратегії розвитку Україна та Білорусь планують створити річковий порт

Ведучі

Євгенія Гончарук,

Андрій Куликов

Гостi

Віктор Довгань

Україна планує розвивати внутрішній водний транспорт, — заступник міністра інфраструктури
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/05/hr_rankova-hvylya-17-05-09_dovgan.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/05/hr_rankova-hvylya-17-05-09_dovgan.mp3
Україна планує розвивати внутрішній водний транспорт, — заступник міністра інфраструктури
0:00
/
0:00

Віктор Довгань Фото: Фейсбук Віктора Довганя

Чи стане він транзитним хабом, який з’єднає Європу та Азію, розповість заступник міністра інфраструктури Віктор Довгань, з яким ми зв’язались телефоном.

Наразі відбуваються перемовини між Україною та Білорусією щодо річкового хабу на кордоні, який має стати мостом між Азією та Європою.

Євгенія Гончарук: Розкажіть детальніше, що там планується.

Віктор Довгань: Дійсно, 5 травня відбулися міжурядові переговори з білоруською делегацією та Міністерством транспорту Республіки Білорусь.

Це не просто ідея створити портову інфраструктуру, їхня ідея більш глибша — з’єднати водні шляхи Республіки Білорусь через українське Дніпро з Чорним морем, і далі мати виходи на країни Азії. Ця ініціатива також підтримується польською стороною, і ми — три країни вирішили відновити цей міжнародний транспортний коридор.

Україна виступила з заявкою про включення Дніпра до транс’європейської транспортної мережі, і далі будемо подаватись до Єврокомісії на технічну допомогу з розбудови цього міжнародного транспортного коридору.

Це не просто ідея створити портову інфраструктуру, їхня ідея більш глибше – з’єднати водні шляхи Республіки Білорусь через українське Дніпро з Чорним морем, і далі мати виходи на країни Азії

Євгенія Гончарук: Наскільки вигідніше створювати цю річкову трасу, ніж вдосконалювати ті шляхи, які ми маємо зараз?

Віктор Довгань: Ми зараз розробили проект національної транспортної стратегії до 2030-го року, і величезний акцент робиться на розвиток судноплавства і розвиток внутрішнього водного транспорту.

Ми бачимо в якому стані наші дороги, ми розуміємо, що автотранспорт не зможе перевести всі необхідні вантажі, ми бачимо, що в нас експортно орієнтована економіка, і вантажі йдуть до портів. Залізниця теж потребує модернізації, потрібні нові вагони, потрібно оновлення нерухомого складу. І цілком логічно, що внутрішній водний транспорт має стати однією з альтернатив. В Радянському Союзі внутрішньо водним транспортом перевозилося до 20% всіх вантажів, і це не йде ні в яке порівняння з тим, скільки перевозиться зараз. Тому нам потрібно вкладати в інфраструктуру і розвивати цей напрямок.

По-перше, нам потрібно відремонтувати шлюзи, тому що протягом Незалежності в країні жодного разу не відбувався капітальний ремонт шести шлюзів по Дніпру. Ми порахували, що для цього потрібно 650 мільйонів гривень. І тут нам знову плече підставила Єврокомісія, надала 105 мільйонів першого траншу, які будуть спрямовані на ремонт шлюзів.

В Радянському Союзі  внутрішньо водним транспортом перевозилося до 20% всіх вантажів, і це не йде ні в яке порівняння з тим, скільки перевозиться зараз. Тому нам потрібно вкладати в інфраструктуру і розвивати цей напрямок

Євгені Гончарук: Тобто це відбувається не за бюджетний кошт?

Віктор Довгань: Бюджетних коштів наразі на це немає, ми залучаєм кошти Європейського Союзу, і зараз працюють проекти технічної допомоги Європейського інвестиційного банку та Європейського банку реконструкції та розвитку. Вони аналізують, що ще потрібно, крім ремонту шлюзів. Вони мають вийти на осінь з кредитними проектами для уряду, щоб сказати, в які речі необхідно інвестувати, щоб річка запрацювала.

Але для цього нам потрібно знайти джерело повернення коштів, а це річковий збір, і він закладений в законопроект про внутрішній водний транспорт. Чому, наприклад, білорусам цікаво возити нафтопродукти по Дніпру? Тому що вони нічого не платять державі Україна, крім шлюзових зборів за прохід по Дніпру. Нам потрібно запроваджувати річковий збір, знаходити ці можливості для того, щоб фінансувати річку.

Чому білорусам цікаво возити нафтопродукти по Дніпру? Тому що вони нічого не платять державі Україна, крім шлюзових зборів за прохід по Дніпру. Нам потрібно запроваджувати річковий збір

Андрій Куликов: На Євробачення запустили в Києві річковий трамвай, який з’єднує Микільську Слобідку і Поштову площу. Він запущений тільки на час Євробачення чи він залишиться? І ще київська влада обіцяла, що не обмежиться поєднанням столичних берегів Дніпра, а будуть курсувати судна між Києвом і Каневом.

Віктор Довгань: Річковий трамвай — це гарний проект, ми його підтримали, він репутаційно красивий, і показує, наскільки гарна річка. Він залишиться після Євробачення, просто потрібно подумати над графіком.

Стосовно Канева — це не має бути ініціатива держави, це має бути бізнес, якого привабить цей туристичний маршрут. Бізнес має бути готовий вкладати кошти, брати судна у лізинг, а ми як регулятор готові підтримувати.

Андрій Куликов: Наскільки є ймовірність, що на і інших великих річках будуть річкові трамваї?

Віктор Довгань: Як тільки запрацює нормально система внутрішнього водного транспорту, як тільки буде зрозумілим фінансування цієї системи, повернення коштів, я думаю ініціатив подібних з’явиться дуже багато — перевезень туристичних, круїзних, пасажирських. Але для цього потрібно дати поштовх.

За підтримки: