Україна повинна припинити блокаду Криму, — правозахисниця
«Відрізання цієї території Україною сприяє інтеграції Криму в РФ», — про найбільші помилки української влади щодо Криму розповідає Тетяна Печончик
Оцінку актуальних подій в Криму дає правозахисниця і голова правління центру інформації про права людини Тетяна Печончик.
Ольга Веснянка: Які помилки робить українська влада щодо Криму?
Тетяна Печончик: Я вважаю, що блокада Криму була великою помилкою. Нова хвиля репресій проти кримських татар є одним з наслідків блокади Криму. За 2 роки окупації українська влада наробила купу помилок щодо Криму, деякі з них вже не можна виправити.
Ірина Соломко: Що це за помилки?
Тетяна Печончик: Блокада спрямована на населення Криму, що вже і без того покаране. Суб’єкт цього рішення знаходиться в Кремлі і ця блокада впливає не на нього безпосередньо, а на тих людей, що живуть в Криму.
Крім того, замість того, щоб інтегрувати Крим, Україна його відрізала. Це почалось з припинення залізничного сполучення з Кримом, продовольчої і енергетичної блокади.
Якщо Україна хоче повернути Крим, її стратегією має бути підтримка зв’язків з людьми, які там живуть. Україна зобов’язана підтримувати зв’язок з населенням півострова, це передбачено в законі України про тимчасово окуповану територію. Відрізання цієї території Україною сприяє інтеграції Криму в РФ.
Ольга Веснянка: Що ще можна назвати зі стратегічно неприйнятних проблем?
Тетяна Печончик: Дискримінацію кримчан в українських банках.
Ольга Веснянка: Які рекомендації ви б дали у зв’язку з цим?
Тетяна Печончик: Через 2 роки після окупації Криму в нас нарешті з’явився орган центральної влади з питань окупованих територій.
Зараз Україна повинна припинити блокаду Криму, а ще ми маємо постачати туди гуманітарну допомогу для людей. Треба відкривати дистанційні онлайн-курси для школярів і студентів в Криму, вести спеціальне мовлення, розробляти інформаційні стратегії, а також намагатися інтегрувати Крим в Україну.
Ірина Соломко: Що зараз насправді відбувається в Криму?
Тетяна Печончик: В середовищі кримських татар є багато таких, що не підтримували ідею блокади, а взагалі вимірювати суспільні настрої на території України — методологічна помилка.
Треба розуміти, що в Криму сказати, що Крим — це Україна, це до 5 років позбавлення волі.
Ольга Веснянка: Чи досі існує небезпека порушення прав людини в Криму? Як ви доносите дані про це до громадськості?
Тетяна Печончик: Ми доносимо ці дані як на Українських, так і на міжнародних майданчиках. Зокрема, в березні я виступала на засіданні ради безпеки ООН, а у квітні в Брюсселі ми говорили про те, що відбувається в Криму.
Ольга Веснянка: Чи є в світі інтерес до подій в Криму?
Тетяна Печончик: Інтерес падає, або має точковий характер. Українській владі і ЗМІ потрібно дуже багато працювати для підтримання цього інтересу. Українська ж влада робить все навпаки.
Ольга Веснянка: Вчора у Криму затримали близько 100 мусульман. Від 30 до 50 озброєних людей увірвались в мечеть у селищі Молодіжне Сімферопольського району і намагались вивезти їх у невідомому напрямку. Пізніше адвокат Еміль Курбединов зазначив, що їх випустили з автобусу, але зобов’язали прийти у відділок поліції. Як ви це прокоментуєте?
Тетяна Печончик: Це черговий приклад переслідування кримських татар. Зараз ці репресії почалися з новою силою — це і заборона Меджлісу, і встановлення відеокамер в мечеті. Це свідоме зображення кримських татар, як якоїсь радикальної сили.