Українці не готові віддавати своїх родичів у будинки для літніх людей, — юрист
З експерткою РПР Зоряною Черненко говоримо про те, що держава повинна мати законні підстави на здійснення належного контролю за діяльністю таких закладів
Приватні будинки для літніх людей необхідно легалізувати. Про це заявив міністр соціальної політики Андрій Рева. Причиною пожежі в приватному будинку для літніх людей під Києвом стала відсутність системи державного контролю за роботою таких закладів. За словами міністра, згідно з українським законодавством, в Україні не можуть працювати приватні будинки для літніх людей. Ситуацію коментує експертка РПР і юрист Зоряна Черненко.
Євгенія Гончарук: Як зараз юридично регулюються заклади для літніх людей?
Зоряна Черненко: На сьогодні є закон про соціальні послуги і кілька держаних стандартів, що змістовно орієнтовані на державні і комунальні заклади. За 20 з лишком років незалежності досить слабо розвивались приватні соціальні послуги і взагалі бізнес, оскільки платоспроможність населення була невеликою. Останнім часом говорять про необхідність внесення сучасних підходів для будь-яких видів діяльності. Закон про соціальні послуги мав би передбачати ліцензування всіх, хто надають соціальні послуги.
Зоряна Черненко: Нам потрібні зміни до закону про надання соціальних послуг, ліцензії чи якісь інші види контролю?
Зоряна Черненко: За часів Януковича і Азарова ліцензування було скасоване. На сьогодні я не думаю, що варто впроваджувати ліцензування, можна впровадити сертифікат акредитації для того, щоб була можливість приходити і перевіряти умови утримання громадян.
Євген Павлюковський: Зазвичай якість послуг у приватних закладах краща, ніж у державних. Чи поширюється ця думка і на заклади для літніх людей?
Зоряна Черненко: В приватних закладах ситуація все одно краща, тому, що на фінансування державних чи комунальних закладів йдуть пенсії і бюджетні кошти, а цього недостатньо. В державних закладах є проблеми з проведенням ремонту, належного харчування і достатньої кількості працівників. В приватних закладах буває по-різному, саме тому за ними потрібний контроль і нагляд.
Євгенія Гончарук: На що треба звертати увагу при перевірках закладів для літніх людей?
Зоряна Черненко: На площу, яка відводиться для перебування особи і недостатню кількість працівників.
Євгенія Гончарук: Скільки працівників має бути в таких закладах?
Зоряна Черненко: Враховуючи те, що літні люди потребують постійного догляду, це має бути 2-3 людини на п’ятьох людей.
Євгенія Гончарук: Наскільки багато в нас є приватних закладів порівняно з державними? Скільки їх має бути?
Зоряна Черненко: Ми не можемо сказати, скільки їх має бути. Це питання ринку і попиту, а також відкритості людей і специфічної ментальності. Часто вважають, що якщо людина влаштувала свого родича в будинок для літніх людей, то вона його спекалась. Такі заклади не сприймають позитивно, хоча закордоном деякі люди самі йдуть в заклади для літніх.
У нас прийнято бути близькими родичами і жити десь поруч. Ми не мусимо міняти сімейні й традиційні цінності, але поважати інший вибір потрібно.
Хочу уточнити, що заклади для літніх людей легальні на сьогодні. Ми говоримо про деталізацію вимог до них.
Євгенія Гончарук: Тобто ці приватні будинки працюють в межах закону?
Зоряна Черненко: Якщо там дотримані усіх стандартні умови, тоді все в порядку.