«Громадське радіо»
Приватні будинки для літніх людей необхідно легалізувати. Про це заявив міністр соціальної політики Андрій Рева. Причиною пожежі в приватному будинку для літніх людей під Києвом стала відсутність системи державного контролю за роботою таких закладів. За словами міністра, згідно з українським законодавством, в Україні не можуть працювати приватні будинки для літніх людей. Ситуацію коментує експертка РПР і юрист Зоряна Черненко.
Євгенія Гончарук: Як зараз юридично регулюються заклади для літніх людей?
Зоряна Черненко: На сьогодні є закон про соціальні послуги і кілька держаних стандартів, що змістовно орієнтовані на державні і комунальні заклади. За 20 з лишком років незалежності досить слабо розвивались приватні соціальні послуги і взагалі бізнес, оскільки платоспроможність населення була невеликою. Останнім часом говорять про необхідність внесення сучасних підходів для будь-яких видів діяльності. Закон про соціальні послуги мав би передбачати ліцензування всіх, хто надають соціальні послуги.
Зоряна Черненко: Нам потрібні зміни до закону про надання соціальних послуг, ліцензії чи якісь інші види контролю?
Зоряна Черненко: За часів Януковича і Азарова ліцензування було скасоване. На сьогодні я не думаю, що варто впроваджувати ліцензування, можна впровадити сертифікат акредитації для того, щоб була можливість приходити і перевіряти умови утримання громадян.
Євген Павлюковський: Зазвичай якість послуг у приватних закладах краща, ніж у державних. Чи поширюється ця думка і на заклади для літніх людей?
Зоряна Черненко: В приватних закладах ситуація все одно краща, тому, що на фінансування державних чи комунальних закладів йдуть пенсії і бюджетні кошти, а цього недостатньо. В державних закладах є проблеми з проведенням ремонту, належного харчування і достатньої кількості працівників. В приватних закладах буває по-різному, саме тому за ними потрібний контроль і нагляд.
Євгенія Гончарук: На що треба звертати увагу при перевірках закладів для літніх людей?
Зоряна Черненко: На площу, яка відводиться для перебування особи і недостатню кількість працівників.
Євгенія Гончарук: Скільки працівників має бути в таких закладах?
Зоряна Черненко: Враховуючи те, що літні люди потребують постійного догляду, це має бути 2-3 людини на п’ятьох людей.
Євгенія Гончарук: Наскільки багато в нас є приватних закладів порівняно з державними? Скільки їх має бути?
Зоряна Черненко: Ми не можемо сказати, скільки їх має бути. Це питання ринку і попиту, а також відкритості людей і специфічної ментальності. Часто вважають, що якщо людина влаштувала свого родича в будинок для літніх людей, то вона його спекалась. Такі заклади не сприймають позитивно, хоча закордоном деякі люди самі йдуть в заклади для літніх.
У нас прийнято бути близькими родичами і жити десь поруч. Ми не мусимо міняти сімейні й традиційні цінності, але поважати інший вибір потрібно.
Хочу уточнити, що заклади для літніх людей легальні на сьогодні. Ми говоримо про деталізацію вимог до них.
Євгенія Гончарук: Тобто ці приватні будинки працюють в межах закону?
Зоряна Черненко: Якщо там дотримані усіх стандартні умови, тоді все в порядку.