Українські експерти провели «червоні лінії» у Мінських домовленостях

19 жовтня може відбутися зустріч лідерів країн «нормандської четвірки» — Німеччини, Франції, України та Росії. Напередодні низка авторитетних українських експертів підготували спільний меморандум з рекомендаціями для української влади.

Експерти окреслили «червоні лінії», які українська влада не має переступати у виконанні Мінських домовленостей — від припинення вогню та дотримання режиму тиші до проведення виборів, амністії і децентралізації.

Підписантами меморандуму стали Інститут світової політики, Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, Український незалежний центр політичних досліджень, Донецький інститут інформації та інші.

Як виникла ідея меморандуму і які пункти туди внесено розповідає заступниця директора Інституту світової політики Катерина Зарембо.

Сергій Стуканов: Розкажіть про ці рекомендації?

Катерина Зарембо: Зараз готується зустріч лідерів «нормандської четвірки», яка не відбувалася вже понад рік. Наскільки нам відомо, за лаштунками зараз ведуться дуже серйозні переговори про вироблення певної «дорожньої мапи» щодо врегулювання. Тобто ту, давно потрібну, деталізацію Мінських домовленостей.

Разом з тим, є певні вимоги і тиск на Україну як Росії, так і західних партнерів. Тому українські експерти подумали про таку спільну заяву, що на нашу думку точно не можна роботи. Таким чином ми це представляємо як для української влади, так і для наших закордонних партнерів, щоб думка громадянського суспільства зараз, в цей момент прозвучала.

Сергій Стуканов: У вас є розділ щодо виборів на Донбасі — чого не можна робити?

Катерина Зарембо: В якийсь момент було досягнуто консенсусу «безпека понад усе» — проведення виборів може відбуватися лише після припинення вогню і сталому режиму тиші. Консенсусу щодо контролю над кордоном не було ніколи.

Для України, якщо ми хочемо провести реальні вибори, потрібна ціла низка умов — сталий режим тиші протягом тривалого часу, не має бути будь-яких порушень. Ми пропонуємо, щоб режим тиші зберігався під час відведення військ, демілітаризації. Щоб контроль над виведенням військ і кордоном здійснювався спеціальною міжнародною місією.

Дмитро Тузов: Чи ОБСЄ в силі проконтролювати виведення військ — ми чуємо, що важку техніку ховають у подвір’ях шкіл, на складах?

Катерина Зарембо: Щоб проконтролювати процес відведення військ, потрібна якась сила, яка матиме авторитет, яку допустять всі. З іншого боку — це має бути міжнародна місія, яку будуть боятися. В ООН це питання зараз розглядається — всі погоджуються в теорії, але поки немає консенсусу.

Сергій Стуканов: У розділі щодо виборів також є пункт про те, хто може голосувати. Це громадяни, які мали відповідну реєстрацію у Донецькій та Луганській областях станом на 1 квітня 2014 року?

Катерина Зарембо: Ми вважаємо дуже важливим є те, щоб у виборах взяли участь мешканці окремих районів Луганської і Донецької областей, які є громадянами України, які не мають підробленого громадянства, документів.

Окрім того, нас дуже цікавить те, щоб внутрішньо переміщені особи, які зараз проживають за межами цих територій, могли повернулись. Відповідно ми говоримо про необхідність створення електронного реєстру виборців.

Сергій Стуканов: Вони голосуватимуть десь інде в Україні чи муситимуть їхати в окремі райони?

Катерина Зарембо: Якщо говорити про голосування в окремих районах, ми всі розуміємо, що це складно. Потрібно забезпечити можливість голосувати там, де людина зараз перебуває.

Сергій Стуканов: Кого можна і не можна піддавати амністії, згідно з вашими рекомендаціями?

Катерина Зарембо: Наші рекомендації спираються на принципи міжнародного права. Амністія — це одна зі складових врегулювання конфлікту. Але, звичайно, амністію не можна надавати людям, які вчинили злочини проти людяності, воєнні злочини.

Сергій Стуканов: Українська влада погоджується з усім, що ви написали чи готова піти далі, ніж ви визначили?

Катерина Зарембо: Мені здається, що задекларованих «червоних ліній» української влади набагато менше, вони менш деталізовані. Думаю, що це ми пішли трохи далі.