Український бізнес повинен об’єднуватися для захисту своїх інтересів, — Ерік Хонц

Це є спільний проект Центру демократії розвитку та верховенства права Стенфордського університету США, Центру міжнародного приватного підприємництва і Школи управління Українського Католицького Університету.

В нашій студії Ерік Хонц, керівник проектів та програм Центру міжнародного приватного підприємництва в Євразії. Ерік прилетів із Сполучених Штатів

Дмитро Тузов: Давайте скажем несколько слов о программе. Почему она возникла?

Ерік Хонц: Ее проводит Стэнфордский университет, она важна для Украины. Потому что собирает всех молодых лидеров, которые готовы проводить реформы в Украине.

Мы не говорим о выборах, мы говорим о том, что происходит между ними. О тех проектах, которые смогут изменить людям жизнь прямо сейчас.

З нами зараз на зв’язку Павло Шеремета, екс-директор Школи управління Українського Католицького університету.

Дмитро Тузов: Розкажіть про ваші відчуття від спілкування українських економістів і політиків із професорами Френсісом Фукуямою та Стівеном Краснером? Наскільки професійним був діалог?

Павло Шеремета: З усього було видно, що для українських політиків і менеджерів це спілкування було дуже корисним і важливим, адже воно було практичним. 90% розмови відбувалося на прикладах кейсів інших країн, решта 10% — були логічні підсумки професорів і учасників, і я теж багато чому навчився.

Наталя Соколенко: Я чула відгук, що програми MBA (Master of Business Administration) в Україні стають все менше популярними. Тому що всі міжнародні стратегії, які успішно працюють в США, погано накладаються на українські реалії. Що ви скажете про це?

Павло Шеремета: Зараз не йдеться про MBA, це інша програма. Але ви правильно зауважили, що ті методології, які використовуються лише, наприклад, в США, для нас будуть не дуже корисними. І професор Фукуяма, і професор Краснер говорили, що американський досвід нам буде корисний до межі. А за цією межею є багато іншого досвіду, який для України може бути більш успішним. Саме про це ми і говорили. Також ми обговорювали і український досвід.

Дмитро Тузов: Чи є у вас відчуття, що є практичні результати від подібних зустрічей, коли до нас приїжджають відомі професори, зокрема як Фукуяма і Краснер.

Павло Шеремета: Так, я це бачу. Перетворення і зміни в нашій країні відбуваються повільно, ми зробили мало проривів, але ці зміни є. І ми в ці дні розмірковуємо, що пішло правильно, а що ні. Де ми помилилися, а де недооцінили ситуацію.

Дмитро Тузов: Эрик, существует такой термин sinesism, когда люди думают, что все тотально плохо. И это действует очень деморализующе.

Ерік Хонц: Sinesism — это когда все плохо и не будет лучше никогда. Я это часто замечаю в Украине, хотя впереди вижу движение. У вас есть система ProZorro, там есть проблемы, но все со временем преодолимо.

Наталя Соколенко: Это явление Sinesism вы наблюдаете только в Украине или в других странах тоже?

Ерік Хонц: Оно есть и в России, и в Казахстане, и во многих странах СНГ.

Дмитро Тузов: В Америке во времена депрессии было подобное явление?

Ерік Хонц: Было, но американцы — это предприниматели, они верят, что могут своими руками делать что-то лучше.

Дмитро Тузов: Что делать, чтобы в Украине частный бизнес и государство сотрудничали?

Ерік Хонц: Нельзя смотреть на решения поверхностно. Предприниматели должны объединить разные бизнес-ассоциации, вместе идти к государству и четко объяснять, что они хотят.

Я вижу, что в Украине меняется бизнес культура, появляется Новая почта, Rozetka, которые начинали свой бизнес с ничего, и они не олигархи.

Но теперь Новой почте нужны хорошие дороги, а Rozetka нужен хороший Интернет и услуги железной дороги. В этом нужно сотрудничать с государством.

Дмитро Тузов: Довольно быстро пошли реформы в Польше. Насколько их опыт может быть полезен для нас?

Ерік Хонц: Польша — это другой случай и другая культура. Примеры можно узучать, но их все равно нужно адаптировать к Украине. Брать случаи определенных проблем, изучить, как они решались в Польше, и продумать, как эти решения применить в Украине.

Дмитро Тузов: Как взаимодействуют органы власти в Америке с предпринимателями, в частности, с мелкими?

Ерік Хонц: Средний и мелкий бизнес имеет право встречаться с конгрессменами, рассказывать о своих проблемах, а конгрессмен должен услышать их и поблагодарить за то, что они пришли к нему. Там объединяются бизнес-ассоциации, чтобы легче было говорить с властью и защищать свои права.

Дмитро Тузов: У нас происходит такое в Украине?

Ерік Хонц: В разных регионах по-разному. Но проблема в том, что если и возникают бизнес-ассоциации, то слишком мелкие, я бы предлагал укрупняться, чтобы защита собственных интересов была эффективной. Это сложно, но необходимо.

Наталя Соколенко: Какие еще проблемы и ошибки вы видите в бизнес-ассоциациях Украины? Чтобы вы посоветовали им делать иначе в лоббировании своих интересов?

Ерік Хонц: Есть проблема в том, что бизнес ждет решения от государства, но не берет инициативу в свои руки.

Наталя Соколенко: Вы имеете в виду, что бизнес должен брать инициативу в плане написания законов?

Ерік Хонц: Да, если они будут это делать, все получится. В жизни просто так ничего не бывает, надо всем нужно работать.