«Громадське радіо»
Це «зрада» чи «перемога», ми запитаємо в економічного оглядача журналу «Український тиждень» Любомира Шавалюка.
Любомир Шавалюк: В даному випадку з тих трьох позицій дві — це результат зміни методології. Насправді, Україна підвищилася лише на одну сходинку за своїми показниками. І ця одна позиція — це нічого, тому що, якщо продивиться на рейтинг 2006 року, то позиції України постійно коливались то вгору, то вниз, але за 10 років сильно не змінились.
Тому говорити, що ця одна позиція багато означає, не доводиться.
Ірина Славінська: Якщо брати за точку відліку 2014 рік. Що можна сказати?
Любомир Шавалюк: В розрахунку індексу включаються події, які трапилися між серединою року попереднього і серединою теперішнього, в який публікують індекс на наступний рік. І з середини 2014 до середини 2015 року було суттєве покращення — понад 13 позицій, але теж більша частина через зміну методології. І на наступний рік ми маємо одну чисту позицію.
Якщо подивитися по динаміці змін, то в 2014-2015 рр. прийшов уряд, в якому було багато технократів, і він багато чого «порубав», чого Україна за 20 років не могла позбутися. Тому там був якийсь результат. Далі це потрібно було розвивати. Тому цей індекс — це результат дій уряду Яценюка. В 2015-2016 році ми бачимо, що діяльність була відсутня. Це пояснюють тим, що були вибори, і реальні реформи не проводились. Отже, починаючи з осені минуло року уряд Яценюка нічого не робив, і це фундаментальна причина того, що поставили питання, чи має той уряд причини для подальшого існування.
Новий уряд щось почав робити, але результати його роботи будуть вже в наступному індексі. І деякі оглядачі кажуть, що в наступному індексі має бути суттєва динаміка.
Ірина Сампан: Що саме «порубав» уряд Яценюка?
Любомир Шавалюк: Це зменшення регуляторного тиску. Як ми пам’ятаємо, Абромавичус зменшив кількість регуляторних організацій, було впроваджено мораторій на перевірки бізнесу на кілька років і т. п.
Потім все поступово втратило енергію, тому сьогодні ми маємо те, що маємо.
Олександр Близнюк: За рахунок чого Україна піднялася по економічним показникам?
Любомир Шавалюк: За даними рейтингу ми просунулись у відкритті бізнесу, також розв’язання господарських суперечок в нас стало виходити краще. І це, напевно, вплинуло на наш показник.
Якщо ми говоримо про ключові біди, в яких динаміки не спостерігались, то це податкова система. За податковою системою ми знаходимося на 85 місці, і тут дуже репрезентативною буде цифра: в минулорічному індексі в нас податки були 52,2% від прибутку, в цьому році — 51,9%. Тобто 0,3% — це наша динаміка за рік. Таким чином, до хороших показників у рейтингу ми будемо йти століття.
Інший показник, який для України дуже важливий, – це перехід кордону товарами і послугами, тобто те, що в нас відбувається на митниці. Ми посідаємо 115 місце зі 190 країн. Це тому, що оформляти документи на кордоні потрібно 96 годин на експорт, і ще 26 годин простояти на митниці. Що стосується імпорту — ще гірше: 160 годин треба оформляти документи, і 72 години простояти на митниці. Що означає 72 години простояти на митниці? Та за цей час вам 100 раз запропонують «порішати», і спокуса буде величезна. Наслідок цього — в бюджет не йдуть надходження.
Ірина Сампан: Звідки укладачі цього рейтингу знають, що відбувається на українській митниці? Звідки бралися ці цифри?
Любомир Шавалюк: Світовій банк, який укладає цей рейтинг, в кожній країні має своїх контрагентів, які займаються економічними і правовими дослідженнями. Практично по всіх групах показників ключові елементи — це витрати годин на те, щоб досягнути чогось: сплатити податки, пройти митний контроль, тобто процедурні моменти. Туди включаються витрати грошей, як офіційних, так і тіньових, йде порівняння цих грошей з доходами. Тобто якщо країна бідна, доходи в неї низькі, а витрати великі на всі речі, які стосуються бізнесу, то зрозуміло, що громадяни цієї країни не можуть дозволити собі займатися бізнесом, тому що це дуже дорого. І це парадокс. Ми працюємо для того, щоб заробляти гроші, а це виявляється для нас занадто дорого.
Олександр Близнюк: Що дають нам пункти цього рейтингу?
Любомир Шавалюк: Будь які рейтинги не лінійні. Це означає, що всі економіки розвиваються, від самих відсталих до самих розвинутих. Якщо порівняти зі швидкістю автомобіля, то останні економіки — це брички, а перші економіки — це реактивний літак. І виходить так, що, чим ближче ми до перших позицій, тим більше ми маємо пришвидшувати наші зусилля в реформуванні. Тобто пересісти з брички на Запорожець або Ferrari. Найрозвиненіші країни не просто мають високі показники, вони генерують їх. І щоб нам дійти до цього рівня, наша система має працювати зовсім по-іншому.
Отже, ми можемо увійти в 50-ку, якщо ми імплементуємо найкращий досвід тих країн, які ми сьогодні називаємо успішними. А щоб рухатися до 20-ки, ми маємо змінювати державний апарат, а на це підуть роки реформ.