facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

В Україні хочуть запровадити єдиний іспит на доступ до правничої професії

Введення стандартів і забезпечення якості юридичної освіти, єдиний державний кваліфікаційний іспит — новації, запропоновані в Концепції розвитку юридичної освіти в Україні

В Україні хочуть запровадити єдиний іспит на доступ до правничої професії
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

Про майбутні зміни в юридичній освіті в Україні розповідає національна менеджерка проектів Координатора проектів ОБСЄ в Україні Наталія Ступницька.

В студії працюють журналісти «Громадського радіо» Ольга Веснянка та Едуард Лозовий.

Ольга Веснянка: Хто взяв участь у презентації Концепції?

Наталія Ступницька: Концепцію презентувала міністерка освіти і науки Лілія Гриневич, також були присутні очільник міністерства юстиції, парламентарі, представники судової гілки влади. Це свідчить про, що тема правничої освіти зараз у фокусі. Я переконана, що ефективна судова реформа неможлива без забезпечення якісної юридичної освіти.

Ольга Веснянка: Що пропонується змінити у вищій юридичній освіті?

Наталія Ступницька: Перш за все, йдеться про введення стандартів вищої правничої освіти. Власне, відсутність цих стандартів і призвела до проблем якості юридичної освіти.

Друга, і сама найбільша, новація, — це запровадження єдиного державного кваліфікаційного іспиту на доступ до правничої професії. Дається визначення, що таке правнича професія — це, в першу чергу, суддя, адвокат, нотаріус, прокурор. Цей іспит має адмініструватись незалежною агенцією.

Третя зміна — розробка механізмів внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості правничої освіти. На рівні правничих шкіл і на рівні незалежного органу, який буде це здійснювати.

Едуард Лозовий: Ці стандарти стосуються лише вищої школи?

Наталія Ступницька: Так, ці стандарти мають забезпечити якісну правничу освіту в університетах. Зараз в Україні склалася безпрецедентна ситуація — близько трьохсот вузів готують юристів. А, наприклад, в Німеччині, де населення майже в два рази більше, ніж в Україні, є лише близько тридцяти правничих школи.

Ольга Веснянка: Як сприймають ці новації представники юридичних вузів?

Наталія Ступницька: Є велика зацікавленість вузів і в участі, і в розробці, і в експериментах. Над розробкою Концепції ми працюємо з 2009 року. Співпрацю починали саме з університетами, тоді ми ще не мали такої підтримки міністерства освіти і науки, яку маємо сьогодні. Нам вдалося створити такий майданчик, де, дійсно, всі представники правничих шкіл можуть вільно висловлювати свою думку. При розробці цієї Концепції було багато обговорень і коментарів.

Едуард Лозовий: Чи не бояться викладачі, що єдиний кваліфікаційний іспит покаже, що та планка освіти, яку вони тримають, не така уже й висока?

Наталія Ступницька: Так, з одного боку, це буде такий «природній відбір» щодо університетів. Але запровадження потребує ще певного перехідного періоду, це не означає, що вже завтра цей іспит буде створено.

Ми працюємо також і з викладачами. В цьому році започаткували літні школи з низки дисциплін. Запрошуємо кращих національних і міжнародних експертів, які діляться з нашими викладачами методиками навчання для дорослих.

Ольга Веснянка: Чи не стане ця Концепція просто документом? Міносвіти чи мінюст подаватимуть її у вигляді законопроекту?

Наталія Ступницька: Це, звісно, не стане просто ще одним папірцем. Вже дуже багато зусиль і ресурсів було вкладено в розробку цього документу. Коли буде створене національне агентство забезпечення якості вищої освіти, ці стандарти мають бути затверджені міністерством освіти і науки, як обов’язкові для всіх вузів.

Поділитися

Може бути цікаво

Сумська громада увійшла в зону можливих бойових дій: що це означає для жителів

Сумська громада увійшла в зону можливих бойових дій: що це означає для жителів

Як хокеїсти з українським походженням підкорювали НХЛ: розповідає режисер фільму «ЮКІ»

Як хокеїсти з українським походженням підкорювали НХЛ: розповідає режисер фільму «ЮКІ»

Навчання управлінців для деокупованих територій: 80% кандидатів мають статус ВПО

Навчання управлінців для деокупованих територій: 80% кандидатів мають статус ВПО

Зараз працівник ТЦК має бути майстром перемовин — журналістка

Зараз працівник ТЦК має бути майстром перемовин — журналістка