На прямому телефонному зв’язку зі студією «Громадського радіо» — представник кінодистриб’юторського об’єднання «Arthouse Traffic» Ілля Дядик.
Євген Павлюковський: Чим цей фільм може зацікавити глядача?
Ілля Дядик: Фільм виходить у прокат 15 вересня. Режисер — Джанфранко Розі. Це, мабуть, єдиний режисер, який отримав вже другу нагороду одного з найбільших кінофестивалів світу за документальне кіно в конкурсі ігрових фільмів. Минулого року Джанфранко Розі отримав нагороду Венеціанського фестивалю за свій фільм «Священна римська кільцева дорога». Якщо він отримає нагороду Канського кінофестивалю, в нього будуть нагороди усіх найбільших кінофестивалів.
Євген Павлюковський: Якщо я не помиляюсь, це історія про біженців?
Ілля Дядик: Насправді, фільм розповідає про життя острова Лампедуза. Він знаходиться між Італією і Африкою. Відповідно, всі біженці, що намагаються нелегально потрапити у Європу, в першу чергу потрапляють на цей острів. Це історія про місцевих мешканців, що спостерігають за нелегалами, які потрапляють в їх країну. З одного боку, це історія про біженців, з іншого — оповідання від імені італійців.
Євгенія Гончарук: Які режисерські прийоми зачіпають найбільше? В чому особливість цього фільму?
Ілля Дядик: Це дуже цікаво знятий документальний фільм. Режисера запросили зняти 10-хвилинний фільм про життя острова. Розі захворів і потрапив до лікаря. Лікар розповів, що він щодня оглядав біженців, які потрапляють на острів. Він вирішує, чи можуть вони потрапити на берег, чи їм потрібен карантин. Після цього спілкування режисер вирішив, що 10 хвилин буде недостатньо для такої історії і зняв 90-хвилинну стрічку.
Емігранти, що намагаються потрапити у Європу, пересуваються маленькими човниками, вщент заповненими біженцями. Багато з них тонуть, їх намагаються врятувати. Це величезна трагедія.
Євген Павлюковський: Наскільки ця тема близька українському глядачеві?
Ілля Дядик: Це загальнолюдська тема гуманізму.
Євген Павлюковський: Де і коли можна буде переглянути цей фільм?
Ілля Дядик: З 15 вересня в багатьох кінотеатрах, з яких я виділю «Київ» і «Жовтень».