В студії Ольга Труфанова, виконавча директорка ІРРП, та Інна Гадзінська, менеджерка з комунікацій ІРРП.
Андрій Куликов: Розкажіть легко про складну роботу Інституту розвитку регіональної преси.
Інна Гадзінска: Якщо говорити зовсім легко і просто, то ми намагаємося сприяти побудові сильної демократії в Україні через зміцнення незалежних медіа. Якщо детальніше, то ми стараємося робити для цього усе можливе, тобто ми займаємося навчанням журналістів, намагаємося давати організаційну підтримку незалежним медійним організаціям, також надаємо юридичну підтримку. В нас є сильні юристи, які виграли чимало справ. Вони вигравали справи, які були відкриті проти журналістів, в тому числі у випадках, коли йшлося про напади на журналістів, коли роботі журналістів заважали. Це складна щоденна робота, вона не публічна – вона триває у судових залах, у комунікаціях між юристами та журналістами.
Андрій Куликов: Що таке в Україні, за вашими визначеннями, незалежні ЗМІ?
Ольга Труфанова: Для нас, наверное, это то, что сейчас во всем мире зовется неприбыльная журналистика. Это те ребята, которые сами организовываются, ищут возможности финансирования. Тогда, когда работают, получая гранты – это и есть неприбыльная журналистика. Другой вариант развития – это, когда журналисты, которые организовываются, пытаются получить прибыль от размещения рекламы, тиража, если это печатная продукция. Самое главное, для нас независимые – это те, которые на ассоциируются ни с какими большими группами, олигархами, бизнесменами и не ассоциируются с властью.
Андрій Куликов: Як до вас потрапити?
Інна Гадзінска: У нас відкритий набір на сайті. Ми відкриті, прозорі, активно спілкуємося з нашою аудиторією, з медійниками в соціальних мережах, у Facebook, Instagram, Telegram. По кожному нашому проекту ми відкриваємо набір – там завжди досить детально і чітко описані правила, як можна взяти участь у кожному з наших тренінгів тому, що ми стараємося на кожен тренінг підібрати людей, яким це дійсно потрібно, людей певного профілю. Наприклад, якщо ми говоримо про історію “Як розповісти просто про складне”, то це тренінг для журналістів-розслідувачів. В першу чергу, на нього можуть потрапити люди, які роблять свої розслідування в текстовому форматі. Чому це важливо? Бо зараз – це саме той жанр, через який суспільство може дізнатися про важливі речі: про те, як використовуються бюджетні кошти, про те, чи порушуються права, про якісь процеси, які не очевидні, а потрібно зробити їх очевидними. Одна з ключових проблем сучасних розслідувань – це те, що важко розповісти про це просто тому, что часто є складні фінансові схеми, багатоповерхові домовленості. Саме тому ми запрошуємо відомих тренерів, які допомогуть пояснити, як розкласти по поличкам історію, з чого почати, чим закінчити, як її вибудувати, щоб вона слухалась так же цікаво, як казка. Як правило ми приймаємо рішення про те, хто візьме участь у цих тренінгах за сукупністю факторів. Ми просимо людей у анкетах розповісти, для чого їм це потрібно, просимо показати своїх роботи. На базі кількох цих факторів ми відбираємо учасників та учасниць.
“Як розповісти просто про складне” – це тренінг для журналістів-розслідувачів.
Андрій Куликов: На скільки часто до вас намагаються проникнути ті, кого ви не класифікуєте, як працівників незалежних ЗМІ?
Інна Гадзінска: Так, це не те, щоб проблема, це реальність, із якою ми стикаємось. Зараз наближаються вибори і все частіше до нас звертаються люди, які хочуть актуалізувати якусь тему, і просять порадити їм журналістів-розслідувачів. Ми одразу пояснюємо, що якщо ви є зацікавленою стороною, яка представляє чиїсь інтереси, то це не зовсім незалежне розслідування, а точніше зовсім не незалежне. В Україні є велика проблема: є ринок замовних журналістських розлідувань. Ми, як можемо, цьому протидіємо: ми готуємо журналістів-рослідувачів, проводимо тренінги як для профі, так і для початківців. У нас є окремий проект, спрямований на підтримку сталого організаційного розвитку розлідувальної журналістики. Це організація, яка займається журтналістськими розслідуванням по Україні, ми говоримо із ними про стандарти, про сталий розвиток організацій не тільки в плані контенту, щоб вони були спроможними. Але проблема є.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.