В Україні зростає попит на вітротурбіни у західних областях, настав час звернути увагу на центр країни, - Конеченков

У студії Громадського Радіо — голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков.

Андрій Куликов: Приблизно 10 днів тому ми з Андрієм бачилися на зібранні, де обговорювали «зелені» цінності. Попри те, що там ішлося переважно про позитивні речі, я звернув увагу на те, що ти був поважно стурбований. Андрій Конеченков мені тоді сказав, що у парламенті відбуваються рухи, пов’язані з аукціонним продажем відновлювальної енергетики.

Андрій Конеченков: Ідеться про виробництво електрики на вітряних і сонячних станціях. Щоб продавати енергію по тарифу, треба проходити аукціони.

Сьогодні існує два погляди на розвиток зеленої енергетики. З одного боку, ми бачимо, як це відбувається у всьому світі, які рухи роблять в ЄС, США, Японії, Китаї, Австралії. Не приєднуватися до цього руху було б неправильно, тому що Україна має дуже великий потенціал і сонця, і вітру, і біомаси. Розвивати саме цей напрямок потрібно обов’язково, тому що це розвиток місцевих енергоджерел, фінансування інфраструктури, нові робочі місця тощо. Головне — це шлях до миру. Нам не потрібно воювати за газ, нафту, вугілля, інші речі. Не розвивати відновлювану енергетику було б неправильно.

З іншого боку, у нас є така позиція депутатів, що зелена енергетика занадто дорога, тарифи найбільші в світі. Вчора ввечері я проаналізував останній звіт Європейської вітроенергетичної асоціації, де вона навела всі схеми підтримки по всім країнам ЄС. У нас сьогодні на вітер 10,2 євроцента. Це тариф, за яким можна продавати вироблену вітроенергію на ринку. В Італії — 11 євроцентів. В Угорщині — понад 11. В Австрії, Франції, Бельгії трохи більше 9. Але кредити в банках України пропонують з 20 — 25%, а в Європі можна взяти кредит за 2 −3%. Додайте цю ціну, і ви побачите, що тариф у нас не такий вже і великий.

Законом, який був прийнятий у 2008 році, гарантувалася підтримка. У 2009 він був перероблений, у 2015 скасували місцеву складову. Був визначений термін з 2009 року, що всі компанії, які заходять в Україну, мають поступово переходити на виробництво обладнання — башти, лопаті. З 2014 року вводиться відповідальність: якщо ви не виконуєте частку виробництва в Україні, ви не можете отримати зелений тариф. Проти цього виступили європейські країни, вони сказали, що це неправильно, що всі виробники мають сюди заходити, було прийняте досить зважене рішення. З одного боку, тариф був однаковий для всіх, але той, хто виробляє комплектуючі, може отримати 5 або 10%.

Після військових дій на Сході України, після анексії Криму банки перестали звертати увагу, не хотіли фінансувати будь-які проекти. З кінця 2016 року почалося кредитування.

Коли ми дійшли до того, що трошки відновилося фінансування, у нас пішла розмова про аукціони. Є серйозний тиск з боку Європейського енергетичного товариства. Аукціони — це модель, на яку перейде весь світ найближчим часом, але в ЄС був зроблений перехід протягом трьох років, щоб підготуватися. Багато країн передбачають введення аукціону тільки після 2020 року. У нас в парламенті було заявлено, що ми з 1 січня 2019 року вже хочемо перейти на аукціони.

Багато країн передбачають введення аукціону тільки після 2020 року. У нас в парламенті було заявлено, що ми з 1 січня 2019 року вже хочемо перейти

 

Андрій Куликов: Наскільки потужні ті структури, які лобіюють аукціонний продаж відновлювальної енергетики?

Андрій Конеченков: Все можна вирішити, якщо буде прозорий відкритий діалог. Він потрошку починається. Коли було заявлено, що з 1 січня 2019 року може впровадитися така система, всі були в шоці. Сьогодні розпочався процес діалогу.

Андрій Куликов: Наскільки оптимістичне ви передбачаєте розв’язання цього протистояння?

Андрій Конеченков: Я вважаю, що у нас досить гарно працює комітет з палива та енергетики, ядерної безпеки. Я думаю, що ми знайдемо рішення.

Андрій Куликов: Які найбільше досягнення і найбільша поразка вітроенергетики за 2017 рік?

Андрій Конеченков: Я б сказав, що у 2017 році були тільки досягнення. Ми набрали темп зростання. Уже підписані контракти на постачання вітротурбін. Ми розраховуємо, що можемо виконати Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року.

Андрій Куликов: Де в Україні будуть встановлені ці нові турбіни?

Андрій Конеченков: Передусім це південь України. Сьогодні я бачу, що дуже великий рух почався в Івано-Франківській, Львівській областях. Там багато заявлених проектів. Захід і Південь активно розвиваються, але ми розглядаємо і Центральну Україну з помірним вітром.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.