Едуард Лозовий/Громадське радіо
Великодній стіл українців – суміш власних і світових традицій. В кожному регіоні України до кошика кладуть різноманітні продукти, строгого канону немає. Єдиним традиційним продуктом вважається паска. Чи можна вважати її суто українською гастрономією, чи все ж вона запозичена, та які суто українські традиції на Великдень – розповість розповість експерт, автор «Смачної Країни» Костянтин Грубич.
Костянтин Грубич: Якщо дивитись в історію, то вдаримось у єврейство. Це суміш ще з дохристиянських часів. І потім цю традицію зустрічі весни, зародження нового підхопили християнські архієреї. І правильно зробили, тому що вся наша народна обрядовість – це суміш того, що було колись і того, що почалось після Володимира. Важливо, щоб паска була зроблена з найкращого сиру чи борошна. Раніше готували її суворо лише надвечір в четвер у чистому одязі з режимом тиші або зі спеціальними примовляннями, обов’язково з молитвою. Дуже багато було символізму в процесі приготування паски. Не можна говорити, що це суто український винахід.
Суто українською у Великодні є традиція писанок. І різноманіттям орнаментів, саме символізмом українці можуть дуже пишатись.
Є різниця між крашанкою і писанкою. Писанку ніколи не їли, яйця не варили, – вони залишались в так званому сімейному писанковому музеї. Це сакральна річ, вона майже на рівні ікони, бо символи, зашифровані в писанці, мають велике значення, передаються з покоління в покоління. На жаль, навіть я не можу це все розшифрувати. Єдине, якщо ми побачимо десь в музеї чи в якійсь родині знак свастики на писанці, – це один з найважливіших знаків, який говорить про безкінечність, про щастя. Це символ сонця.
Якщо якісь народи можуть щось протиставити писанці – покажіть мені це. Я подібних шедеврів не зустрічав.
Слухайте (або закачуйте) повну розмову, натиснувши блакитний трикутник (або хмарку) вгорі цього матеріалу.
Матеріал розшифрувала Тетяна Денькович.