Одна з кураторок Анастасія Чередниченко та розробниця освітньої програми Світлана Цуркан розповідають про виставку «Ефемероїди. ХХ століття у плакаті».
Ірина Славінська: Ефемероїди — що це означає?
Анастасія Чередниченко: Ефемероїди — це такі рослини, які квітнуть один місяць. Інше їхнє вегетативне життя протягом року відбувається під землею. Я вважаю, що для мистецтва плакату — це геніальна назва. Ті гасла, які поширювалися масами за допомогою плакатів, жили досить недовго, а в підсвідомості людини перебували значно довше.
Один з меседжів нашої робочої групи — показати те, що засоби змінюються. Сьогодні ми вже не так активно використовуємо плакати. Зараз є інтернет. Але свідомістю людини маніпулюють.
Ірина Славінська: Навіщо експонувати плакати?
Анастасія Чередниченко: Для того, щоб пригадати, що протягом довгих років попереднім поколінням вкладалося в підсвідомість, варто зібрати в одному місці плакати за довгий проміжок часу, щоб хтось міг витягнути це зі своєї підсвідомості, хтось — познайомитися з цим, побачити аналогії.
Ми хочемо показати, як пропаганда розвинулася до піару.
Любомир Ференс: Хто є спікерами?
Світлана Цуркан: Виставка презентує передусім контекст. Плакати створюють культурний, соціальний, політичний контекст.
21 жовтня почалася наша освітня програма. Лекцію читав представник чеського андеграунду Петр Плацак. Сьогодні, 22 жовтня, ми розглянемо феномен плакату з дизайнерського і мистецтвознавчого боку. Професор Віталій Шостя буде розповідати про візуальну метафору. Наступної суботи у нас буде гість з Польщі Маріуш Кноровський. Він є директором Музею плакату.
Ірина Славінська: Це міжмузейна виставка. Як збиралися ці крупинки докупи?
Анастасія Чередниченко: «Ефемероїди» — це плакати з музеїв, бібліотеки, архівів та колекцій. Головними темами у нас були людина, тоталітаризм і війна. Ми говоримо про дегуманізацію під час війни.