Вся країна працює на одну компанію — НАК «Нафтогаз», — Марія Яковлєва

На всі прохання експертів порахувати кількість газу, яку споживає одна людина, держава не знайшла нічого кращого, як завищити норми споживання в чотири рази. Це легко перевірити по газовому лічильнику: в середньому, одна людина споживає півтора куби газу на місяць. Натомість, діюча норма споживання складає шість кубів газу на місяць. Тобто, люди переплачують в чотири рази. Держава проголосила кампанію з встановлення газових лічильників. Але, такими темпами, ми будемо встановлювати лічильники двадцять років, — розповідає Марія Яковлєва.

Проблема в тому, що Кабінет міністрів, фактично, законсервував монополію на ринку, не допускаючи інші компанії, які могли б купувати і продавати населенню газ, до газорозподільчих систем. Люди мають розуміти, що це напряму впливає на якість блакитного палива. У ньому багато води, що призводить до суттєвого збільшення часу нагрівання того ж чайника на плиті.

Боротись з цим можна у такий спосіб: провести незалежну експертизу. Якщо вона засвідчить невідповідність газу технічним умовам, далі потрібно звертатись до суду. Щоправда, вартість такої процедури — доволі висока. Лише експертиза коштуватиме, щонайменше, десять тисяч гривень, — повідомила Марія Яковлєва, експертка з енергетичних питань.

Ірина Соломко: Будемо говорити про підвищення цін на газ, про борги, які намагаються повісити на українців, та про законопроект про ринок газу. Ми все це подолаємо?

Марія Яковлєва: Звісно, подолаємо. Бо все, що зроблено штучно, воно розвалюється. Залишається те, що зроблено вірно, правильно і справедливо. А якщо ми повернемось до питання газу, то ми побачимо, що суд, який відбувся стосовно норм, був штучний. Але цьому передувала інша історія.

Наша влада не спромоглася перевірити, наскільки відповідають по категоріям споживачів розрахункові нормативи. Ми самі можемо це зробити. Люди, які встановили газовий лічильник, знають, що найбільша реальна норма споживання — два куби. А в принципі — один — півтора куби. За вже зниженою нормою споживання, ми платимо за три куби. Тобто, ми сплачуємо вдвічі більше, аніж споживаємо. А зараз цю норму вже повернули до шести кубів. Це перевищує реальну норму споживання в чотири рази!

Потрібно, щоб народні депутати зробили ще одну групу і запросили дані в НКРЕ, у нашого регулятора і в облгазів — а скільки саме за лічильниками споживають споживачі. І тоді все буде зрозуміло. І не треба було йти в суд. А в суд пішла найменша категорія — власники газових колонок. Там все пішло у зворотню сторону.

Розрахункова норма була знижена в дев`ять кубів, а реально колонка споживає на одну особу, щонайменше, дванадцять.

Держава повинна була сказати: «Люди добрі, не вигідно гріти воду газом. Треба замінити, наприклад, електрикою і застосувати бойлери. Тоді ваші витрати будуть зменшені, щонайменше, в півтора рази».

Дмитро Тузов: І про це треба людям повідомляти. Наскільки активно зараз встановлюють лічильники і за чий кошт це відбувається?

Марія Яковлєва: В робочій групі ВР була така розмова: була пропозиція депутатів внести зміни в закон про комерційний облік газу і змінити термін встановлення газових лічильників з 1 квітня 2018 року на 1 квітня 2017 року. Начебто чудово, правда? Але треба рахувати: у нас сьогодні абонентів, які не мають лічильника, близько чотирьох мільйонів. А регулятор повідомив, що на рік встановлюється лише двісті тисяч лічильників — й безкоштовно, й за гроші. З такими темпами ми будемо встановлювати лічильники 20 років.

Є інвестиційна складова в тарифі, яка відраховується на встановлення лічильників. Але з робітниками з облгазів люди розраховуються готівкою. Ця схема є непрозорою. Якщо ми хочемо, щоб наше споживання було скорочено, а ціни на газ були ринковими, то держава мала б зробити державну програму.

Сьогодні лічильник із встановленням коштує близько 2 тис. гривень. На 4 мільйони споживачів це коштувало б 8 мільярдів гривень.

У нас бюджет субсидій складає 56 мільярдів. За три роки держава може, відокремлюючи ці кошти від субсидій, встановити всім газові лічильники безкоштовно. Таким чином держава могла б зменшити свої витрати і підвищити енергоефективність.

Дмитро Тузов: Люди переплачувати не хочуть, тому готові витрачатися на встановлення лічильників самостійно. Суспільний компроміс досягнуто таким чином.

Марія Яковлєва: Суспільний компроміс — це дуже вірно. Транспортування газу розподільчими мережами — це монопольний ринок. 80% населення буде неспроможне заплатити такі кошти. Тому держава має сказати, що буде кожного року виділяти по 2-3 мільярди на встановлення лічильників. Обов`язковою умовою має бути виготовлення обладнання на вітчизняних підприємствах.

Дмитро Тузов: Що зробили з газом, бо чайник почав закипати вдвічі довше?

Марія Яковлєва: Дуже багато звернень від населення на цю тему. В приватних будинках газ замерзає. Тобто у ньому багато води. Потрібно зробити певні кроки: разом з сусідами, яких теж не задовольняє якість газу, потрібно зробити аналіз в незалежній державній лабораторії «Держстандарт». На жаль, аналіз коштує 10,5 тис. гривень. Якщо газ не відповідає показникам, то споживачам треба звернутися до суду за грошовою компенсацією, або за перерахунком.

Дмитро Тузов: Верховна Рада прийняла закон про диверсифікацію. Різні компанії отримують доступ до газорозподільчих систем, газом торгувати можуть різні компанії на конкурсній основі.

Марія Яковлєва: Цим законом мав би бути створений ринок. У нас не було ринку для бюджетних організацій, для населення і тепловиків. Сьогодні населенню продається газ українського видобутку компанією «Укргазвидобування». Можливість купити цей газ має одна-єдина компанія НАК «Нафтогаз». Це закріплено постановою Кабінету міністрів. Все це зацементували до квітня 2017 року.

Якщо буде політична воля, новий Кабінет міністрів, новий прем`єр разом з парламентом можуть відмінити цю постанову і випустити газ на незалежний ринок, щоб прийшли різні постачальники. З`явиться конкуренція і виграють споживачі.

Ірина Соломко: Що можна робити звичайним споживачам, оскільки вже анонсують чергове підвищення цін на газ?

Марія Яковлєва: Влада змінила підходи. Спочатку у медіа анонсують непідтверджену інформацію і дивляться на реакцію людей. Підвищення цін в сьогоднішній неринковій системі — це праця всієї країни на одну компанію — НАК «Нафтогаз». Багаторічне розкрадання намагаються перекрити за рахунок споживачів. Найкраща реформа НАК «Нафтогазу» — це його 100% ліквідація. А громадянське суспільство має вимагати реального ринку.