Центр Разумкова опублікував чергову порцію даних по результатам дослідження ідентичності громадян України, яке проводилося у вересні-листопаді 2017. Про ставлення українців до Революції Гідності, теперішньої влади, російської агресії та відмінностей між регіонами говоримо з заступником директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайлом Міщенко.
Сергій Стуканов: Почнімо з віхової події у сучасній історії України — Революції Гідності. Тобто так її називаємо ми. Але частина громадян, досить істотна — на сході, вважає, що це антидержавний переворот. Чому так відбувається, чому таке відмінне бачення цієї події?
Михайло Міщенко: Регіональні відмінності існують, хоч і не такі істотні. На заході 70% громадян вважають, що події на Майдані — це Революція Гідності, у центральному регіоні так вважають 47%. А ще є частина громадян, загалом серед опитаних — це 20%, яка вважає, що це вимушена зміна влади не цілком легітимними засобами. Власне, будь-яка революція — це вимушена зміна влади не зовсім легітимним способом, тож можна сказати, що люди, які обирають цей варіант, дають позитивну оцінку цим подіям. Східний регіон виділяється тим, що частка людей, які вважають Майдан антидержавним переворотом — це 43%.
Сергій Стуканов: Очевидно, що ті, хто вважає Майдан антидержавним переворотом, не підтримують нинішню владу. Але ми розуміємо, що і серед тих, хто підтримує Революцію Гідності, є незадоволені владою?
Михайло Міщенко: Попередні опитування показали, що люди, які підтримували Революцію Гідності, загалом незадоволені тим, як влада реалізує ідеали Майдану. І тому рівень вдоволення владою дуже низький — близько двох третин не довіряють президентові. Намітилося протиставлення громади і влади. Більшість наших співгромадян вважають, що влада інертна і суспільство має її підштовхувати, щоб зміни і реформи відбувались.
Любомир Ференс: Більше половини опитаних вірить, що Україна подолає всі труднощі і стане заможною і процвітаючою. Але інше опитування вашого центру показало, що більшість людей не готові витримувати економічні труднощі, щоб дочекатися поки стане краще?
Михайло Міщенко: Як показує наш досвід, хоча люди і кажуть, що вони не готові, але те, що не відбувається масових акцій протесту доводить, що все-таки вони готові терпіти. Але тут ще впливає війна на сході. В протестах бере участь найактивніша частина населення, а вона антиросійська. І зараз вони не хочуть виступати на масових акціях, щоб не розхитувати ситуацію, бо це піде на користь зовнішньому ворогу.
Любомир Ференс: Тобто, якби не було зовнішньої військової агресії, то ми б вже мали черговий вибух протесту?
Михайло Міщенко: За таких умов ймовірність виникнення масових протестів значно вища.
Сергій Стуканов: Ви сказали, що активна частина населення здебільшого налаштована антиросійськи, але, згідно з вашими цифрами, 51% українців станом на листопад 2016 року вважає росіян братнім народом?
Михайло Міщенко: Вважати українців і росіян братніми народами зовсім не означає не ставитись негативно до політики керівництва Росії. Ми знаємо, що серед тих, хто воює на Донбасі, багато етнічних росіян, російськомовних, які вважають українців і росіян братніми народами. Тобто це є одне і те саме.
Сергій Стуканов: Які висновки з цього дослідження ви зробили?
Михайло Міщенко: На основі цих опитувань можу сказати, що наші громадяни усвідомлюють складність ситуації, в якій перебуває суспільство. В той же час вони з оптимізмом дивляться у майбутнє і ставлять перед собою завдання докорінних змін. Ключове тут — боротьба за народовладдя і боротьба з корупцією.