Вирок ексберкутівцям Ейсмонту і Мохоню — перший у справах Майдану з реальним строком — Юлія Науменко

Шевченківський суд Києва засудив двох колишніх працівників київського спецпідрозділу «Беркут» Віктора Ейсмонта та Володимира Мохоня до трьох років позбавлення волі у справі про розгін Майдану 30 листопада 2013 року. Адвокатка потерпілих від розгону протесту 30 листопада 2013 року Юлія Науменко розказала про цей вирок.

Юлія Науменко: Слід зазначити, що попри довгий розгляд справи, це перший обвинувальний вирок з реальним строком для працівників правоохоронних органів. Це певне досягнення та результат, який, сподіваюсь, буде і в ряді інших справ. Справу виділили в окреме кримінальне провадження у 2017 році, у 2018 році передали до суду. Приблизно раз чи два на місяць ми слухали цю справу у суді, допитували свідків, досліджували письмові матеріали, відеозаписи. Так за три роки ми прийшли до вироку.

Я так розумію, що адвокат обвинувачених ексспівробітників «Беркуту» буде подавати апеляційну скаргу. Ми зі свого боку чекаємо, щоб цей вирок набрав законної сили, але це буде тільки після перегляду в суді апеляційної інстанції. Якщо вирок залишиться в такому вигляді, то після набрання вироком законної сили експрацівники «Беркуту» мають сісти й відбувати покарання — позбавлення волі на три роки.

• Віктор Ейсмонт досі працює в органах поліції, тому його має бути звільнено, бо додатковим покаранням є позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах.

Фактично їх засудили за найважчою статтею, призначивши за нею реальний термін покарання. З одного боку, ми задоволені вироком. Адже це реальний строк відбування покарання, також був повністю задоволений цивільний позов. З іншого боку, дуже важлива саме кваліфікація щодо вчинення злочину групою осіб, а також виконання явно злочинного наказу. Дуже хотілося б, щоб особи, які організували вчинення цього злочину, які займали керівні посади в правоохоронних органах на той момент, теж понесли відповідальність. Саме вони є ключовими в цьому питанні, нинішня кваліфікація не дає загальної картини. Це великий мінус.

Прокуратура фактично надавала висновки службового розслідування: хто саме і як саме керували розгоном Майдану. Саме на цьому ґрунтувалося таке обвинувачення щодо вчинення злочину за попередньою змовою та виконання явно злочинного наказу. Суд вважав, що цього не достатньо. Якщо слухати вирок, то, як на мене, складається загальна картина про те, з чого усе починалось, в чому були неправомірні дії працівників правоохоронних органів на Майдані, працівників «Беркуту».

Фактично цих працівників «Беркуту» 30 листопада 2013 року викликали на Майдан Незалежності, вони з’явились там не просто так і діяли узгоджено. Всі свідки казали про те, що ці особи діяли за наказом. Їхні дії були злагодженими, вони були екіпіровані, мали кийки, які не мали права застосовувати. Не було жодних протиправних дій з боку мітингувальників. Явно в якийсь момент вони отримали злочинний наказ від вищих посадових осіб, які керували на той момент МВС у Києві.

• Вони просто виконували замовлення розгону мирного зібрання, а не свої посадові обов’язки.

Суд задовольнив у повному обсязі наше прохання про моральну шкоду, присудивши на користь постраждалого від дій «Беркуту» Максима Федяя 400 тисяч гривень компенсації. Їх мають стягнути солідарно: як з обвинувачених, так і з працедавців — Міністерства внутрішніх справ та Головного управління міліції на той час у місті Києві.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS