На зв’язку зі студією — головний експерт Антикорупційної групи РПР Олександр Лємєнов.
Анастасія Багаліка: Уже з’явився перелік з 15 кандидатів, які пройшли в Громадську раду при НАБУ, але також вартий уваги повний список тих, хто туди намагався потрапити. Що ви думаєте про обидва списки?
Олександр Лємєнов: Якщо говорити про тих, хто намагався пройти, то там було багато кандидатів, які не відповідали вимогам доброчесності, прозорості, а також були певні нюанси їхньої біографії. Якщо казати про тих, хто пройшов, то є три представники, які у мене викликають відвертий подив. Всі троє були членами команди так званої «Демократичної орди», які за день до подачі документів створили свою громадську організацію. Вони змогли бути не тільки учасниками, але й фактично переможцями цього рейтингу, тому що всі три представники набрали найбільшу кількість голосів. 11 людей мені добре знайомі, вони всі є реальними представниками громадянського середовища.
Анастасія Багаліка: Багато емоцій вчора викликало те, що до Ради громадського контролю потрапив керівник організації С14 Євген Карась. Що ви особисто про це думаєте?
Олександр Лємєнов: Я особисто з ним не знайомий. Я не маю про нього ні позитивних, ні негативних фактів, тому що я його біографію не досліджував дуже глибоко. Потрапив — так потрапив. Наскільки я знаю, він публічна особа. За нього проголосували люди. На відміну від тих трьох, мені здається більш імовірним, що він отримав справжні голоси підтримки. Мене цікавить єдине: як він буде себе поводити в рамках роботи РГК при НАБУ, наскільки він буде конструктивний у співпраці з іншими членами ради і зі співробітниками бюро.
11 людей мені добре знайомі, вони всі є реальними представниками громадянського середовища
Анастасія Багаліка: У соцмережах відзначають ще той факт, що якраз тоді, коли тривало голосування, всі відволіклися на імітацію вбивства Аркадія Бабченка. Усі відволіклися і забули проголосувати за Раду громадського контролю. Мені здається, що кількість голосів у попередньої громради була більшою.
Олександр Лємєнов: Мені здається, що причина не тільки у «вбивстві» і «воскресінні» Аркадія Бабченка. Це більше пов’язано зі зниженням громадської активності, громадської зацікавленості безпосередньо у справах НАБУ, тому що влада домагається свого і потроху знижує інтенсивність меседжів стосовно успішних кейсів розслідувань НАБУ.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.