«Громадське радіо»
Євгенія Гончарук: Як боротися зі страхом і панікою?
Віра Романова: Є дуже дієвий механізм, який заспокоює в різних ситуаціях. Це три вектори: перший — зрозуміти з ким це відбувається — зі мною, з іншими, з кимось, ні з ким. Другий — де це відбувається — тут, там, ніде, скрізь. І третій — коли це відбувається — зараз, завтра, колись, ніколи. Коли ти відповідаєш собі на ці питання, заспокоюєшся. Якщо ж відповідь «тут, зараз, зі мною» — це дуже мобілізує. Бачимо на прикладі Майдану.
Олексій Бурлаков: Чи можна і чи треба уникати страх?
Віра Романова: Боятися — це нормально для людини, це захисна реакція. Але всі страхи у нас набуті — в дитинстві від батьків «це не роби, туди не ходи», від ЗМІ — вмикаєш новини, facebook, а там все про страшне. А це засіює погані думки.
Євгенія Гончарук: Вимкнути всі засоби інформації, намагатися не чути негативних повідомлень — це допоможе менше боятися?
Віра Романова: Це допоможе бути менш обізнаним в тому, що відбувається. Я, насправді, не вірю людям, які кажуть «я живу без телевізора, я живу без інтернету і не читаю погані новини». Люди таким чином ховають свій страх і не реагують на те, що відбувається.
Насправді, відреагувати на те, що відбувається і з кимось поговорити допоможе розвіяти свій страх.
Євгенія Гончарук: Що робити тим, хто не хоче обговорювати?
Віра Романова: Є люди, які вміють щось там в собі закривати. Але, знову ж таки, коли і де воно проявиться, де вибухне ніхто не знає.
Євгенія Гончарук: А як бути з тим, що люди зараз переймаються терактами у Парижі і Брюсселі, забуваючи, що в країні війна?
Віра Романова: Про це треба нагадувати. Про те, що у нас війна, що у нас гинуть люди. Нам треба бути толерантнішими і розуміти один до одного.
Ще одне про страхи і події — ми не встигаємо відслідковувати, як змінюється ситуація в житті. Іноді ми виконуємо свої задачі, а ситуація вже змінилась. Тому треба відслідковувати події в світі, але треба розуміти, що їх варто відфільтровувати і обговорювати.