Як Фейсбук замість суду «засудив» учасників заворушень у Шарлотсвілі

Соціальні мережі та користувачі — хто ким керує та володіє? З’ясовуємо з Віталій Мороз (Інтерньюз-Україна)

Ведучі

Наталя Соколенко,

Ірина Славінська

Гостi

Віталій Мороз

https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/09/hr_rankova-hvylya-17-09_09_moroz.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/09/hr_rankova-hvylya-17-09_09_moroz.mp3
Як Фейсбук замість суду «засудив» учасників заворушень у Шарлотсвілі
0:00
/
0:00

«Якщо у вас у друзях є люди, яких ви не знаєте, ви даєте дуже багато контролю за своєю інформацією саме цим людям», — говорить Віталій Мороз.

 

Наталія Соколенко: Наскільки Фейсбук контролює ваше життя? Як ви можете цьому опиратися?

Віталій Мороз: Сьогодні зранку сотні тисяч українців прокинулися і перше, що зробили, взяли смартфон і перевірили статус у Фейсбуці, що написали друзі. Технології стали продовженням людини в гуманістичному сенсі, люди, які постійно зі смартфоном та з планшетом не мислять себе без них. Це не просто робота, а й розваги та спосіб життя. Відповідно, ми набагато швидше привчаємось користуватися соцмережами, ніж повертаємось до культури читання книжок.

Я не є противником соцмереж, бо в нашій організації ми вчимо, як ефективно використовувати їх, в тому числі і журналістам. Але є дуже багато пасток, і соцмережі постійно змінюються. Років п’ять-сім тому вони були абсолютно інакшими. У Фейсбуку за час існування 13 разів змінилася політика конфіденційності та використання.

Останні зміни від першого січня 2015 року віддали багато приватності вашим друзям. Стали більш суворішими умови приватності для тих, з ким ви не в друзях, але друзі тепер можуть максимально трекати вашу поведінку. Якщо у вас у друзях є люди, яких ви не знаєте, ви даєте дуже багато контролю за своєю інформацією саме цим людям.

Ірина Славінська: І скільки таких людей в Україні, які відвідали Фейсбук і дають, наприклад, контроль за своєю інформацією? Максим Саваневський наводить цифру 10 мільйонів 172 тисячі, це чимало і суттєво більше, ніж користувачів Вконтакте, бо за серпень було майже 6,5 мільйонів відвідувачів цієї соцмережі.

Віталій Мороз: Перед блокуванням російських соцмереж у травні аудиторія українського Фейсбуку була приблизно 5-6 мільйонів. Чи зросла вона за кілька місяців до десяти — потрібно мати дослідження. Точну цифру знають в головному офісі Фейсбуку. Очевидно, вони зацікавлені, щоб аудиторія збільшувалася і дії української влади в цьому допомогли.

Ірина Славінська: Вконтакте збирав так само багато особистої інформації, як Фейсбук?

Віталій Мороз: Будь-які соціальні мережі збирають інформацію про користувачів, щоб продати її рекламодавцям. Питання в тому, що російські соцмережі є більш небезпечними, бо до них мають доступ російські спецслужби і використовують це проти кожного з нас. Очевидно, доступ до Фейсбуку мають американські спецоргани, якщо підозрюють когось у тероризмі. Є статистика, що українська влада щороку робить певну кількість запитів на розкриття ідентичності користувачів до Твіттеру, Фейсбуку. І кількість задоволених запитів є дуже невисокою. 

Наталія Соколенко: На вчорашній конференції ви говорили, що влада Фейсбуку та його контроль за нашою поведінкою вже розповсюджується за межі онлайну в реальне життя. Що це значить?

Віталій Мороз: Я спостерігав за дуже небезпечними прецедентами. По-перше, Фейсбук, відповідаючи на російську інформаційну агресію, вирішив боротися з фейками та маніпуляціями. Вони самостійно ідентифікують, що таке спам. Якщо повідомлення від користувачів визначають як спам, не дозволяють користувачам публікувати пости у власному профілі. Це дуже небезпечно. Всім здається, що можна публікувати те,що не порушує правила Фейсбуку, якщо ж порушує, то це буде видалено. Тут вперше відбувається так, що ви не контролюєте свій аккаунт і не можете публікувати те, що Фейсбук буде вважати спамом.

Я звернув увагу на інцидент у Шарлотсвілі, де була трагедія, неонацисти атакували мирних демонстрантів. Проблема в тому, що за дії, які були здійснені в офлайні, в реальному житті, технологічні компанії вирішили покарати неонацистів. У них була мета відновити справедливість, тому що ніхто не любить неонацистів і вони порушували права людини. Користувачі почали ідентифікувати людей через соціальні мережі, виставляти профілі цих людей. Технологічні компанії вирішили видаляти їхні аккаунти, блокувати їх у Spotify. Технологічні компанії вирішили бути суддями. Зараз вони використали це проти неонацистів і американське суспільство це підтримало. Наступного разу це може бути використано проти будь-якої соціальної групи.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.