facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Як Фейсбук замість суду «засудив» учасників заворушень у Шарлотсвілі

Соціальні мережі та користувачі — хто ким керує та володіє? З’ясовуємо з Віталій Мороз (Інтерньюз-Україна)

Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

«Якщо у вас у друзях є люди, яких ви не знаєте, ви даєте дуже багато контролю за своєю інформацією саме цим людям», — говорить Віталій Мороз.

 

Наталія Соколенко: Наскільки Фейсбук контролює ваше життя? Як ви можете цьому опиратися?

Віталій Мороз: Сьогодні зранку сотні тисяч українців прокинулися і перше, що зробили, взяли смартфон і перевірили статус у Фейсбуці, що написали друзі. Технології стали продовженням людини в гуманістичному сенсі, люди, які постійно зі смартфоном та з планшетом не мислять себе без них. Це не просто робота, а й розваги та спосіб життя. Відповідно, ми набагато швидше привчаємось користуватися соцмережами, ніж повертаємось до культури читання книжок.

Я не є противником соцмереж, бо в нашій організації ми вчимо, як ефективно використовувати їх, в тому числі і журналістам. Але є дуже багато пасток, і соцмережі постійно змінюються. Років п’ять-сім тому вони були абсолютно інакшими. У Фейсбуку за час існування 13 разів змінилася політика конфіденційності та використання.

Останні зміни від першого січня 2015 року віддали багато приватності вашим друзям. Стали більш суворішими умови приватності для тих, з ким ви не в друзях, але друзі тепер можуть максимально трекати вашу поведінку. Якщо у вас у друзях є люди, яких ви не знаєте, ви даєте дуже багато контролю за своєю інформацією саме цим людям.

Ірина Славінська: І скільки таких людей в Україні, які відвідали Фейсбук і дають, наприклад, контроль за своєю інформацією? Максим Саваневський наводить цифру 10 мільйонів 172 тисячі, це чимало і суттєво більше, ніж користувачів Вконтакте, бо за серпень було майже 6,5 мільйонів відвідувачів цієї соцмережі.

Віталій Мороз: Перед блокуванням російських соцмереж у травні аудиторія українського Фейсбуку була приблизно 5-6 мільйонів. Чи зросла вона за кілька місяців до десяти — потрібно мати дослідження. Точну цифру знають в головному офісі Фейсбуку. Очевидно, вони зацікавлені, щоб аудиторія збільшувалася і дії української влади в цьому допомогли.

Ірина Славінська: Вконтакте збирав так само багато особистої інформації, як Фейсбук?

Віталій Мороз: Будь-які соціальні мережі збирають інформацію про користувачів, щоб продати її рекламодавцям. Питання в тому, що російські соцмережі є більш небезпечними, бо до них мають доступ російські спецслужби і використовують це проти кожного з нас. Очевидно, доступ до Фейсбуку мають американські спецоргани, якщо підозрюють когось у тероризмі. Є статистика, що українська влада щороку робить певну кількість запитів на розкриття ідентичності користувачів до Твіттеру, Фейсбуку. І кількість задоволених запитів є дуже невисокою. 

Наталія Соколенко: На вчорашній конференції ви говорили, що влада Фейсбуку та його контроль за нашою поведінкою вже розповсюджується за межі онлайну в реальне життя. Що це значить?

Віталій Мороз: Я спостерігав за дуже небезпечними прецедентами. По-перше, Фейсбук, відповідаючи на російську інформаційну агресію, вирішив боротися з фейками та маніпуляціями. Вони самостійно ідентифікують, що таке спам. Якщо повідомлення від користувачів визначають як спам, не дозволяють користувачам публікувати пости у власному профілі. Це дуже небезпечно. Всім здається, що можна публікувати те,що не порушує правила Фейсбуку, якщо ж порушує, то це буде видалено. Тут вперше відбувається так, що ви не контролюєте свій аккаунт і не можете публікувати те, що Фейсбук буде вважати спамом.

Я звернув увагу на інцидент у Шарлотсвілі, де була трагедія, неонацисти атакували мирних демонстрантів. Проблема в тому, що за дії, які були здійснені в офлайні, в реальному житті, технологічні компанії вирішили покарати неонацистів. У них була мета відновити справедливість, тому що ніхто не любить неонацистів і вони порушували права людини. Користувачі почали ідентифікувати людей через соціальні мережі, виставляти профілі цих людей. Технологічні компанії вирішили видаляти їхні аккаунти, блокувати їх у Spotify. Технологічні компанії вирішили бути суддями. Зараз вони використали це проти неонацистів і американське суспільство це підтримало. Наступного разу це може бути використано проти будь-якої соціальної групи.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.

Поділитися

Може бути цікаво

Боротьба за землі довкола Пирогова: з чого почалося і яка ситуація нині

Боротьба за землі довкола Пирогова: з чого почалося і яка ситуація нині

Поки Захід не міркуватиме «як Росія», ефект від санкцій буде не таким, на який ми розраховуємо

Поки Захід не міркуватиме «як Росія», ефект від санкцій буде не таким, на який ми розраховуємо

Олексій Гетьман: вилучення демобілізації з закону може бути навмисним, аби демотивувати військових

Олексій Гетьман: вилучення демобілізації з закону може бути навмисним, аби демотивувати військових