Гість ефіру — перекладач Тарас Марусик.
Андрій Куликов: Я звертаю увагу на те, що «Свята Русь» написано без лапок, хоча хтось казав, що за духом там би мали стояти лапки. Поясніть, що малося на увазі.
Тарас Марусик: Це я писав. «Свята Русь» — це до певної міри роздвоєння у сприйнятті українського суспільства. «Свята Русь» — це, з одного боку, Русь — Україна. А те, що писав Безансон, не є Руссю — Україною, це фактично російський бренд, замінник Росії. Не випадково Ален Безансон ставить питання, чому Свята Русь, чому не кажуть Свята Німеччина, Святий Люксембург тощо.
Окрім приміток автора, є також мої примітки. Терміни «Росія» і «Русь» у західних мовах передаються однаково. Треба було дуже уважно йти за контекстом.
Андрій Куликов: Хто такий Ален Безансон?
Тарас Марусик: У 1994 році, коли я був майже на річному навчанні у Франції, я познайомився з Аленом Безансоном. Відтоді ми підтримуємо стосунки. 10 рокі втому я переклав іншу його книжку «Лихо століття». Це історик, філософ. Він досліджує геноциди, історію Росії і Радянського Союзу.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.