Як людям з вадами зору здолати київське метро?

Членкиня громадської ради при міністерстві соціальної політики, віце-президентка громадської організації «Генерація успішної дії» Юлія Сачук та керівниця прес-служби Київського метрополітену Наталія Макогон розповідають про проекти, покликані допомогти незрячим комфортно пересуватися на метро.

Євген Павлюковський: Наскільки такі речі полегшують навігацію?

Юлія Сачук: Думаю, що полегшують. Я ще не мала змоги протестувати їх. Але такі речі потрібно робити. В Україні склався стереотип, що доступність — це пандуси для тих, хто пересувається на візках, але є багато людей з іншими видами інвалідності. Для цих людей теж мають бути дотримані певні стандарти доступності.

Аудіомаячки — це хороша практика. Наскільки це буде функціонально і корисно, можемо сказати тільки тоді, коли протестуємо. Дуже часто це виконується без дотримання певних норм, без залучення користувачів. Це стосується дуже часто інфраструктурної доступності. Всі ви помічали, коли є пандуси, встановлені без дотримання стандартів. Наприклад, під незручним кутом.

Едуард Лозовий: Що з уже зробленого полегшує життя людям з інвалідністю?

Юлія Сачук: Менше місяця тому я помітила, що і на станції метро «Хрещатик», і на «Золотих воротах» почали вимикати маячки. Це є проблемою.

Якщо їх вмикати голосніше, то вони заважають іншим людям. Коли їх почали встановлювати, було багато нарікань від торгівців, що це їм заважає.

Що стосується людей з погіршенням зору, то їм може бути важко знайти інформацію про те, як перейти на іншу станцію, хоча реклами дуже багато. Одними аудіомаячками ситуацію не виправити.

Євген Павлюковський: Як би ви оцінили зручність пересування у столиці?

Юлія Сачук: Є дуже хороші і дуже погані речі, які можуть бути в одному ж місці. Основна проблема — немає комплексного системного підходу. Робляться точкові спроби.

Едуард Лозовий: Маємо інформацію, що маячки вимикаються. Як зробити, щоб незрячі люди почувалися комфортно?

Наталія Макогон: Маячки у нас всі працюють. Якщо бувають якісь збої, то ми їх виправляємо. Потрошку ми починаємо запроваджувати більш широку програму по роботі з людьми з обмеженими можливостями. Аудіомаячки працюють для людей, які мають проблеми із зором. На трьох пересадочних станціях є карти зі шрифтом Брайля. Навігація, яку ми тестуємо в рамках співпраці з «Агентами змін», відпрацьовувалася з урахуванням особливостей зору різних людей. Хлопці стояли в переходах з банерами, які використовують окулісти, зупиняли різних пасажирів і просили їх сказати, які шрифти є найбільш помітними, найкраще читаються. Зараз на станціях «Хрещатик» і «Майдан Незалежності» ми тестуємо навігацію.

Едуард Лозовий: Ми також говорили про те, що реклама заважає знайти необхідну інформацію, наприклад, про переходи.

Наталія Макогон: У нас люди погано помічають те, що змінюється. Реклами в метрополітені стало на третину менше. Ви уже не побачите рекламу над дверима, там тепер розміщені карти метрополітену. Ми оновили навігацію на екранах.

Юлія Сачук: Карти шрифтом Брайля робили ми. Це наша ініціатива. Деякі проекти потребують невеликих зусиль. На деяких станціях встановлюється тактильна плитка. На деяких станціях зіпсована плитка замінюється на звичайну.