Як осучаснюється Київська «Просвіта»? 

Наступного року громадській організації «Просвіта» виповнюється 150 років. З головою Київської «Просвіти» Кирилом Стеценком поговорили про те, як змінилася організація за цей час

Ведучі

Анастасія Багаліка,

Андрій Куликов

Гостi

Кирило Стеценко

Як осучаснюється Київська «Просвіта»? 
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/10/hr_rankova-hvylya-17-10-17_stecenko.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/10/hr_rankova-hvylya-17-10-17_stecenko.mp3
Як осучаснюється Київська «Просвіта»? 
0:00
/
0:00

“Зараз відбувається ребрендинг, який я проводжу в Київській «Просвіті», оскільки це моя ділянка роботи. Але я думаю, це об’єктивна потреба. І ювілей 150 років — це дуже гарний мотиватор”, — говорить Кирило Стеценко. І вже 19 жовтня Київська «Просвіта» презентуватиме мандрівний дискусійний клуб «Київське коло».

 

Андрій Куликов: «Просвіта» докладала і досі докладає багато зусиль, щоб українську мову було чути в Україні і в Києві частіше.

Кирило Стеценко: У наступному році виповнюється 150 років від заснування найдавнішої і найповажнішої української громадської організації, яка фактично існує по всій планеті — «Просвіти». Вона була відновлена в 1991 році, а за кілька років перед тим було засноване Товариство української мови. Завдання просвіти значно ширші — йдеться взагалі про культурну ідентичність. І ці завдання стояли вже всередині ХІХ століття.

«Просвіта» 1868 року постала як відгомін через двадцять років після Головної руської ради, яка ставила завдання, що Закарпаття, Буковина, Галичина мають бути в складі Австрійської імперії як український анклав, що українці — це народ, який заселяє територію від Закарпаття аж до Дону.

Анастасія Багаліка: «Просвіта» 150 років тому була єдиноможливою формою опору?

Кирило Стеценко: Це була культурницька організація, її мета була ліберальна: фактично формування української політичної нації на основі культури. Серед просвітян були поляки, представники інших народів. Але їх об’єднувало почуття справедливості і захист української культури, її поширення.

150 років тому «Просвіта» фактично формувала українську націю

Андрій Куликов: Що нового зараз у «Просвіті»? Адже така велика традиція інколи тягне назад.

Кирило Стеценко: Досить часто «Просвіту» асоціюють з провінційним і надто консервативним органом. Я думаю, вся історія «Просвіти» — це пульсація. Первинно, коли була заснована «Просвіта», імпульсом були молоді люди до 30-ти років.

На всіх початках «Просвіта» — це еліта нації, переважно молоді люди, які ставили собі ці народницькі завдання: протягнути руку вниз, найнижчим верствам, селянам, а пізніше — робітникам.

Фактично «Просвіта» була органом інформаційної війни за власну незалежність і за виживання нації. Якщо люди ментально згоджуються з якимись концепціями своїх опонентів, то проходить два-три покоління і нація зникає, стає фізичним донором, щоб існували навколишні нації.

Тепер відбувається ребрендинг, який я проводжу в Київській «Просвіті», оскільки це моя ділянка роботи. Але я думаю, це об’єктивна потреба. І ювілей 150 років — це дуже гарний мотиватор. Перший захід, який ми робимо публічно, —  відкриваємо громадську комунікаційну платформу для спілкування з людьми. Ця подія буде 19 жовтня. Ми започатковуємо нову інституцію: мандрівний дискусійний клуб «Київське коло». Доповідається актуальна та проблемна тема, яка так чи інакше має відношення до сьогодення, а друга частина дискусії — проекція в майбутнє. Перше відкрите засідання відбудеться в четвер о 16.00 на вулиці Богдана Хмельницького, 11.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.