Детальніше розкаже директорка музею Юлія Литвинець.
Анастасія Багаліка: Як так сталося, що за всю історію музею реставрації були, а реконструкції не було?
Юлія Литвинець: Нам на наступний рік буде 120 років, і так трапилося, що коли будували наш музей, то побудували тільки одну третину від проекту. Адже коштів на будівництво, як завжди, не вистачало. Лише у 1972-му році було добудовано ще одну частину музею, але від початкового проекту побудовано і досі лише дві третини.
Наразі в нас дві окремих будівлі, які просто зв’язані із собою спільним дахом. І за всі ці роки серйозної реставрації в нас не було, а ці споруди давно потребують ремонту. Тому в решті решт ми зробили проект протиаварійних ремонтно-реставраційних робіт. Вони будуть проходити виключно на фасаді. Також це буде і майже повна заміна даху. Будуть відреставровані і скульптури, і наші леви, і наші сходи, і територія, і «шуба» музею буде замінена, і ми повернемо наш первісний колір.
Анастасія Багаліка: Що зміниться для відвідувачів після реставрації?
Юлія Литвинець: Для відвідувачів, можливо, буде все не так яскраво, принаймні на цей рік, тому що сама реставрація буде розбита на три роки. На цей рік в нас запланований ремонт даху.
Для відвідувачів в нас зміниться наша зона гостинності. Варто сказати, що реставрацією музею опікується держава, а от вже з ремонтом внутрішньої частини нам допомагають наші меценати, наше дружнє коло, яких ми називаємо «леви музею». Вони дали нам кошти на оновлення вестибюлю, на реставрацію і мармурового покриття, і на нові меблі. Тому в середині буде в цьому році більш комфортна зона прийому.
Анастасія Багаліка: Чи з’явиться щось нове у реставрованому приміщенні?
Юлія Литвинець: Ми плануємо скомпонувати, і в нашій зоні гостинності зробити невеликий куточок, де буде кафе.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.