facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Як українці досліджують Антарктику?

Україна почне співпрацювати у галузі антарктичних досліджень з Китаєм та Малайзією, розширюватиме співробітництво з Туреччиною

Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Гість ефіру — директор департаменту науково-технічного розвитку Міністерства освіти та науки України Дмитро Чеберкус.

«У 1959 році країни домовилися про те, що весь район південніше 60-ї паралелі — це район, який знаходиться під захистом. Всі домовилися про те, що Антарктика — це регіон виключно для наукових досліджень, у якому консервується той стан природи, який там був на момент підписання договору. Коли дія договору припиниться, всі можуть починати видобуток корисних копалин. Участь в міжнародних організаціях допомагає отримати присутність в Антарктиді. Років 10 тому умовою входження до Консультативної ради була наявність станції. Це дорого і технологічно складно. Ми одержали таку станцію практично безкоштовно. Нам її передали британці за умови, що ми будемо продовжувати спостереження і передавати їх британцям, а самі можемо проводити свої дослідження. При Антарктичній угоді є Науковий комітет, який проводить узагальнюючі дослідження. Ця група займається вивченням танення льодовиків, зміною клімату. Якщо нічого не робити, то за 10 — 15 років рівень Світового океану підійметься на 2 — 5 метри в залежності від місця земної кулі. Затоплені будуть Нью-Йорк, Токіо. Якщо виконувати угоду, то швидкість підняття зменшиться», — говорить Дмитро Чеберкус.

На питання, чому Україна буде співпрацювати саме з Китаєм та Малайзією, розширюватиме співробітництво з Туреччиною, гість ефіру відповів: «Ми з Туреччиною уже два роки співпрацюємо. Туреччина і Малайзія не мають своїх станцій, але їм цікаво бути в цій спільноті. Присутність в Антарктичній угоді — це певний міжнародний престиж. Для них дешеве взяти участь в міжнародних колабораціях».

За словами гостя ефіру, присутність української бази на рік коштує близько двох мільйонів доларів.

«Ми запрошуємо партнерів до нас, бо є вільні площі, на яких можуть розміщуватися вчені. Ми хочемо отримувати міжнародні визнані наукові результати і розділити вартість перебування там з нашими потенційними партнерами», — додає Дмитро Чеберкус.

Повну версію розмову слухайте у доданому звуковому файлі.

За підтримки

EED

Цю публікацію створено за допомогою Європейського Фонду Підтримки Демократії (EED). Зміст публікації не обов'язково віддзеркалює позицію EED і є предметом виключної відповідальності автора(ів). 

Поділитися

Може бути цікаво

Бізнес повертається до зарплат в конвертах — Длігач про підвищення податків

Бізнес повертається до зарплат в конвертах — Длігач про підвищення податків

Чому Україна має боротися за суб’єктність кримських татар

Чому Україна має боротися за суб’єктність кримських татар