facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Як утеплити лікарню і дитячий садок, коли в бюджеті нема грошей?

Щоб утеплити 100 000 бюджетних установ, потрібно до 8,5 мільярдів доларів. Які є для цього можливості в Україні — розповідає голова Державного агентства з енергоефективності

Як утеплити лікарню і дитячий садок, коли в бюджеті нема грошей?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 4 хвилин

Сергій Савчук — голова Державного агентства з енергоефективності розповів про спосіб, як утеплювати лікарні, школи, дитячі садки, не залучаючи бюджетні кошти:

Сергій Савчук: Щоб утеплити 100 000 бюджетних установ, потрібно до 8,5 мільярдів доларів. У державі, яка ще має величезні військові зобов’язання, фінанси йдуть на армію, знайти такі кошти за рік-два не видається можливим.

Якщо подивитися на шлях Європи по утепленню бюджетних установ, то в цьому процесі був активно залучений приватний інвестор. Цей інвестор приходив у школу, дитсадок, лікарню, ставив лічильник, утеплював стіни, дах, міняв вікна. За рахунок зменшення споживання витрат цієї установи, він повертав свої інвестиції. Така можливість в Україні є.

Минулого року ми прийняли два закони, які дають можливість захистити інвесторів. За цими законами, якщо інвестор прийшов школу, зафіксував, що вона, умовно кажучи, споживала 10 мільйонів гривень за рік, інвестор утеплює цю школу. З наступного року вона споживає вже не 10, а 6 мільйонів на житлово-комунальні послуги. Ця різниця, великою мірою, йде на повернення інвестицій інвестору. Раніше такого законодавства не було.

Наталія Соколенко: За ці 9 місяців дії закону, чи були якісь скарги на те, що десь зобов’язання не виконуються?

Сергій Савчук: Ми прийняли закон, про який говорили ще з 2012 року, а вдалося прийняти у 2015. На сьогодні вся підзаконна база, яка дає можливість реалізовувати закон розроблена.

У Вінниці вже оголошені тендери, також і у Полтавській області, Миргороді. В Києві також є оголошені тендери. Адже предмет енергосервісу — це предмет закупок на тендері.

Будь-який інвестор може йти в міськраду, районну раду, спілкуватися з місцевими чиновникиами, висловлювати готовність вкладати кошти в певні школи чи дитсадки.

В Савранському районі Одеської області проведені всі тендерні процедури, інвестор вже визначений. Вчора був підписаний договір між інвестором і школою та райдержадміністрацією району про те, що конкретна компанія заходить в школу, утеплює її, бере зобов’язання на 28% скоротити споживання. Кошти вона вкладає свої.

Наталія Соколенко: Компанія взяла зобов’язання на 28% скоротити споживання. А чи бере вона зобов’язання, що середня температура від цього не зменшиться?

Сергій Савчук: Це передбачено законом. Заходить не та компанія, яка пообіцяла зменшити використання ресурсів. Це комплекс показників, у тому числі, температура, період окупності інвестицій, коли компанія йде з школи. Компанії конкурують між собою.

Дмитро Тузов: Якщо компанія не виконала умови, вона втрачає можливість працювати і на її місце потрапляє компанія-конкурент?

Сергій Савчук: На її місце може потрапити конкурент на етапі відбору, коли закуповується енергосервіс. Далі є захист громади, яка платить ці гроші, умовність довгострокових зобов’язань за енергосервіс. У нас введене довгострокове зобов’язання до 10 років. Реальні зобов’язання бюджету наступають за фактом досягнення економії.

Дмитро Тузов: Що відбувається на звільнених територіях Донбасу?

Сергій Савчук: Ми маємо підписані кримськотатарські меморандуми з Луганською областю, Донецькою областю, що ми спільно будемо впроваджувати всі законодавчі механізми, що прописані з точки зору утеплення, бюджетної сфери, допомоги населенню. Навіть місцеві органи цих регіонів долучаються до наших програм, закладають до своїх бюджетів компенсацію для людей, які утеплюються.

Місто Краматорськ прийняло програму, яка буде співфінансувати мешканців.

Наталія Соколенко: З чого почати пошук інвесторів, якщо у шкіл, дитсадків є проблеми, які потрібно вирішити?

Сергій Савчук: Ми провели форум, куди запросили представників всіх органів місцевого самоврядування, разом з інвесторами, які на такому ринку працюють в інших країнах. Показали, як може працювати цей ринок, дали детальну консультацію, як працює законодавство. Було підписано 34 меморандуми про партнерство між Агентством та органами місцевого самоврядування про те, що вони беруть на себе зобов’язання залучати цих інвесторів.

В кожній області ми провели семінари, зібрали директорів шкіл, головних лікарів, де розповіли, як користуватися цим законодавством, які потрібно заповнювати папери, щоб провести тендери, визначити базовий рівень споживання енергетичних ресурсів. Інвестори також приймали участь в цих семінарах. Будь-який інвестор може йти в міськраду, районну раду, спілкуватися з місцевими чиновникиами, висловлювати готовність вкладати кошти в певні школи чи дитсадки.

Сьогодні є одна норма закону, яка з 1.08 не дає нам можливість проводити тендери далі. Нова система «ProZorro» вступила в силу. Тепер наш закон, який передбачає проведення тендерів на закупку енергосервісних договорів, потрібно привести у відповідність до законодавства по закупівлі. Цей законопроект вже відпрацьований.

Дмитро Тузов: Що потрібно зробити людям, будинки яких не підготовані до зими?

Сергій Савчук: Незалежно від форми власності будинків, потрібно утеплюватись. Якщо говорити про ОСББ, уряд надає безповоротно 40% допомоги на утеплення. Якщо в будинку проживають субсидіанти, навіть 70%. Мер Кличко, відповідно до підписаного меморандуму, також додав 30% відшкодування для ОСББ на утеплення. Тому кияни можуть отримати 70% незалежно від того, чи є субсидіантами. 

Поділитися

Може бути цікаво

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

1 год тому
Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

4 год тому
Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації

7 год тому