Катерина М’ясникова, керівниця Незалежної асоціації телерадіомовників розповідає про зміст закопроекту.
Андрій Куликов: Про що цей законопроект?
Катерина М’ясникова: Закон про суспільне мовлення в перехідних положеннях казав про те, що має також бути закон про мовлення громад за принципами суспільного мовлення. В країнах демократичного світу є community media (українською — мовлення громад). Це більш цивілізований і наближений до самої громади вид медіа.
З радянських часів у нас були державні та комунальні медіа. На заміну комунальним медіа має прийти мовлення громад. У зареєстрованому законі, на жаль, мовлення громад — це лише медіа, засновані місцевими органами влади, хоча в країнах ЄС, США йдеться також про національні, релігійні громади тощо. В США дуже популярне радіо громади матерів.
Ірина Сампан: Чим територіальний мовник відрізняється від комунального?
Катерина М’ясникова: В світовій практиці це некомерційні медіа. У багатьох випадках вони фінансуються за рахунок пожертв, волонтерської роботи громади. Цей закон фактично намагається вбудувати систему суспільного контролю в систему комунальних медіа. Першим джерелом фінансування у цьому законі визначено місцевий бюджет.
Ірина Сампан: В одному з положень закону сказано, що цей мовник не зобов’язаний висвітлювати діяльність органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, інших посадових осіб, крім інформації, що пов’язана із загрозою або виникненням надзвичайних ситуацій, локалізацією та ліквідацією їх наслідків. Наскільки це положення може працювати? Чи можна якось заборонити висвітлення діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування?
Катерина М’ясникова: Це дуже складно вирішувати в юридичній площині. Мовлення громад має повідомляти, що відбувається на рівні місцевого самоврядування.
Як це буде відбуватися? Є селищна або районна рада. До неї входить певна кількість осіб. Є голова цієї ради. Виконавчі органи є розпорядниками бюджетів. Вони мають обрати громадську наглядову раду, яка повинна формуватися з представників громадськості, що працюють більше 3-х років на території цієї громади. Кого селищна рада в складі 30 людей обере в цю громадську раду? Чи буде ця рада достатньо дієвим механізмом, щоб контролювати незалежність. На рівні парламенту нам довелося сформувати наглядову раду з 17 людей. Я була безпосереднім учасником процесу відбору представників від громадськості. Сформувати орган, який не буде піддаватися впливам, дуже складно. На місцевому рівні це ще складніше, бо всі дуже пов’язані.
Мені дуже хочеться, щоб ми будували європейську модель мовлення громад, а не пострадянську, яка є в законі.
Ірина Сампан: Цей законопроект про новостворені мовники?
Катерина М’ясникова: Закон дозволяє створювати нові компанії, хоча законодавством не заборонена реорганізація. Але у нас немає мовлення радіо на рівні селищ і районів області. Розвиток цього виду мовлення є одним із завдань. Я вважаю, що ми маємо надати можливість громадським об’єднанням та окремим активістам створювати такі станції, щоб не обмежуватись представниками місцевої влади, бо це занадто звужує поняття громади.
Ірина Сампан: Як буде регулюватися створення мовників?
Катерина М’ясникова: З огляду на ту логіку закону, яка представлена, медіа можуть претендувати тільки на місцеві бюджети. Я вважаю, що будь-яке регулювання має бути, якщо ми говоримо про використання обмеженого частотного ресурсу. Якщо для мовлення потрібна частота, то потрібно отримувати ліцензію, дозвільні документи. Якщо це інтернет, то регулювання в класичному вигляді не потрібне.
Якщо говорити про місцеві бюджети, то я є противником фінансування медіа. Якщо у місцевої громади є якесь завдання, то потрібно робити відкритий тендер.
Якщо мовлення громади стане майданчиком для поєднання громади, це буде добре.
0