«Громадське радіо»
У студії «Громадського радіо» — координатор проекту «Разом за природу» Ірина Миронова.
Ірина Миронова: Всесвітній фонд природи в Україні вже багато років проводить ґрунтовні проекти, що сприяють відновленню лісів і сталому лісокористуванню. Сьогодні ми говоримо про ще один напрямок діяльності. Ми хочемо залучити ширшу громадськість до відновлення наших лісів.
До розмови долучається координатор природоохоронної програми платформи Богдан Проць.
Євгенія Гончарук: В якому стані зараз карпатські ліси? Я знайшла інформацію про те, що з доісторичних часів Карпати були на 95% заповнені лісами. Зараз це 45%. Якими темпами йде скорочення лісу?
Богдан Проць: Ми не можемо жити цифрами доісторичних часів. Насправді, ліс до приходу радянської влади мав інші функції. Він мав більш природоохоронне значення. Але після приходу радянської влади Радянський Союз треба було забезпечувати деревом. Сибір ще не був освоєний, і тут відбувались шалені вирубки. Між 1946 і 1970 роками структура деревостанів суттєво змінилася. Після 70-х років проходили заходи по відновленню лісу, які певною мірою покращили ситуацію. Зараз ми маємо другу хвилю змін, які дають нам можливість говорити про загрози як для населення, що проживає на території Карпат, так і для економіки країни.
Євгенія Гончарук: Чи можемо ми говорити якимись цифрами?
Богдан Проць: Уряду невигідно говорити про реальну ситуацію. Карта вирубки лісу в Карпатах, яка була представлена на останньому засіданні Кабміну, викликала сміх і здивування експертів, оскільки вона була зроблена абсолютно непрофесійно. Тобто складається враження, що реальний стан справ невигідно представляти громадськості. Тому що ситуація певною мірою вийшла з-під контролю, хоча уряд і намагається її контролювати. Завжди лісове господарство жило міфом, що у нас в Карпатах кількість лісових площ збільшується. Старовіковий ліс вирубували, а ці площі самовідновлювались або їх засаджували. Таким чином, коли молодим саджанцям було 4-5 років, вважалося, що ліс вже відновлений. Насправді, структура деревостанів у нас змінюється. Тобто у нас ліс стає все молодшим і молодшим. Ми абсолютно втрачаємо старовіковий ліс. За найменшими підрахунками, за останні 25 років 100 000 гектарів карпатських пралісів просто було втрачено. Склад молодого лісу у нас — майже 40%. Таку саму кількість складає середньовіковий ліс. У багатьох господарствах є накази рубати середньовіковий ліс, тому що перестиглий ліс вже вичерпує ресурси.
Анастасія Багаліка: Скільки саджанців треба садити, щоб заповнити порожнини, які з’являються?
Богдан Проць: У нас дуже корупційна система. І часто ліс, який був вирубаний перед тим, пов’язаний с корупційними заходами. Якщо ти почнеш садити на тому місці, ти можеш стати співучасником того процесу. До цього потрібно дуже обережно ставитися.
Гіпотетично кажучи, якщо ми саджатимемо 100 саджанців на рік, то нам потрібні сотні років.
Великі вирубки знаходяться не біля основних трас. Ви тільки зайдіть за першу гору біля дороги, і одразу побачите весь масштаб. Чесно кажучи, це страшна річ. Це реальне нищення. Хоча у порівнянні з 2016 роком ситуація трохи покращилася. Уряд намагається запроваджувати певні заходи.
Повертаємось до розмови з координатором проекту «Разом за природу» Іриною Мироновою.
Євгенія Гончарук: Розкажіть детальніше про інформаційну кампанію.
Ірина Миронова: Стартувала всеукраїнська програму «Разом за природу». Ми хочемо запросити громадськість долучитися до висадки дерев на природно-заповідних територіях, на територіях національних парків, а також на тих територіях, де з певних причин відбулось оголення лісових площ. Кожен може долучитися до ініціативи і посадити своє іменне дерево.