З 1 серпня по 30 вересня в Україні заборонено виловлювати раків, — Ковалів

З головою Держрибагентства Яремою Ковалівим говоримо про заборону вилову раків.

Тетяна Трощинська: Що стоїть за цією забороною?

Ярема Ковалів: В різні періоди в Україні діяли заборони на вилов різних видів водних біоресурсів. З 1 серпня по 30 вересня в Україні діє заборона на вилов раків. Чому? Тому що у них це друга линька. В різних видів раків в цей період вона триває від кількох годин до кількох діб.

Новина про заборону вилову раків виявилась найпопулярнішою у сфері рибного господарства. Дякуючи роботі нового рибоохоронного патруля нам вдається затримувати порушників і припиняти незаконний вилов. Минулого тижня на Канівському, а перед тим — на Київському водосховищі патрульні проводили рейди по затриманню браконьєрів.

Тетяна Трощинська: Рибний патруль — це нові люди? Відбувалась подібна до поліцейської переатестація?

Ярема Ковалів: Для нас було принциповим створити новий орган, що може працювати якісно. Для цього набір проводили на основі конкурсу. Важливим критерієм є детінізація цієї сфери. Наприклад, раніше всі знали, що виловлюється 1000 кг. риби, а по документам цієї риби було 200 або 300 кг. Після початку роботи патрульних у всіх офіційних рибодобувачів значно зросли вилови через те, що їх змусили фіксувати реальні обсяги вилову. Тепер ми можемо об’єктивно оцінити, скільки біоресурсів виловлюється на Київському і Канівському водосховищах.

Пілотний проект ми запустили тільки в Київській області. Наступними регіонами, де ми його запустимо, буде Херсонщина і Одещина. Після цього ми оголосимо графік проведення конкурсу в усіх інших регіонах.

Тетяна Трощинська: Куди йде ця риба?

Ярема Ковалів: В магазинах, в основному, продається імпортована риба, але певні види риби є українськими. Торгові мережі закуповують рибу і в тих, хто займається аквакультурою, і в тих, хто виловлює рибу в диких умовах. Деякі торгові мережі почали самостійно виловлювати рибу.

Наші імпортери починають дивитись на те, що можна робити в Україні. Цьому сприяла девальвація і падіння попиту на імпортну продукцію. Ми готові співпрацювати для того, щоб допомогти їм почати вирощувати рибу в Україні.

Тетяна Трощинська: Як це виглядатиме на практиці?

Ярема Ковалів: Першочерговою моделлю є аквакультура, коли ти береш ставок в аренду і зариблюєш його. В Європі прийнято зариблювати штучні басейни.

Ми не говорили про наміри, ми запланували певні конкретні кроки для того, щоб кількість імпортної риби на прилавках зменшилась, а кількість української риби виросла. У нашої рибної галузі великий потенціал і, думаю, скоро ми зможемо годувати не тільки себе, а й інші країни.

Тетяна Трощинська: Чи можуть рибні господарства претендувати на частину кредитів для розвитку своїх господарств?

Ярема Ковалів: Європейський інвестиційний банк готовий виділити Україні 400 млн. євро на розвиток агросектору. Третина цих коштів піде на розвиток аквакультури. Таким чином звичайний фермер зможе отримати через Український банк дешевий кредит для того, щоб розвивати своє господарство. Для запуску цього процесу Верховна Рада має ратифікувати угоду. Розгляд цього питання заплановано на вівторок. Я впевнений в тому, що нардепи підтримають угоду. В рамках попередньої зустрічі з представниками проектного офісу ми отримали підтвердження того, що кредити можна буде отримати за значно нижчими ставками, ніж ті, що зараз є доступними в Україні.

Тетяна Трощинська: Що зараз відбувається з океанічним флотом?

Ярема Ковалів: Нам вдалось відстояти державний океанічний флот, якого лишилось дуже мало — тільки 4 судна. Ще 1,5 роки тому права на нього висували кримські директори. По-перше, за цей час нас почали визнавати, по-друге, з нами підписали додаткові угоди. Це призвело до того, що вперше за 19 років наш флот отримав дохід. Нам вдалось отримати 700 тис. доларів за декілька місяців роботи у 2015 році. Вперше за 19 років державний океанічний флот сплатив у бюджет 13 млн. гривень.

Тетяна Трощинська: Що відбувається з державними підприємствами у цій галузі?

Ярема Ковалів: Ми передали на приватизацію всі підприємства за виключенням портів, наукових і заборонених до приватизації закладів.