nika-bus.com.ua
Скайпом коментує радниця міністра інфраструктури України, експертка Агентства електронного урядування України Яніка Мерило, а у гостях директор ГО «Інститут міста» Олександр Сергієнко.
Євген Павлюковський: Що собою являє електронний квиток і як його можна буде отримати?
Яніка Мерило: Це пластикова картка, з якою можна буде пройти у транспорті. Незалежно, чи ти їдеш на метро, маршрутці, на автобусі, тролейбусі. Вона б в доброму сенсі могла працювати як картка мешканця: цей пластик надає і доступ до електронних послуг, місцевих пільг.
Олександр Сергієнко: Але в Києві багато років працює картка киянина, за якою люди їздять в метро, і можна навіть пройти будь-якою кредиткою.
Яніка Мерило: Законопроект №4121 вводить таке розуміння, як «електронний квиток». Тобто дає можливість масштабувати з метро на інші види транспорту. Сьогодні це масштабно не працює. Є обмеження, що ти маєш кожен раз видавати фіскальний чек, якщо це транзакція, що робить систему не зовсім діючою; електронний квиток не можна поміняти на свідоцтво пенсіонера чи інше — наприклад, пенсіонер покаже своє свідоцтво і може не брати електронний квиток і казати, що так і проїжджатиме по своєму документу.
Олександр Сергієнко: Тобто скасувати проїзд по посвідченням?
Яніка Мерило: Це один момент. Але там приблизно десять пунктів.
Євген Павлюковський: Скільки місту коштуватиме ведення такої новації? Чи в цьому є бюджетна економія?
Яніка Мерило: Є велика бюджетна економія. Сьогодні є велика кількість грошей, які не поступають в бюджет. Міністр Омелян сказав, що приблизно 20% — тіньова економіка в транспорті. Усе це коштуватиме залежно від міста, кількості мешканців, того, яку технологію оберуть. Для Львова — приблизно 10 мільйонів євро.
Це і статистка, яка дозволить робити оптимізацію маршрутів. Сьогодні ми не зовсім розуміємо, хто їде, скільки, на яких маршрутах, хто пільговики. Може, оптимальніше запустити новий маршрут, якийсь змінити.
Євген Павлюковський: Пане Олександре, висловіть свою думку стосовно електронного квитка.
Олександр Сергієнко: Треба розуміти, яку вигоду від цього отримаємо. Це якраз велике питання. В кожен автобус, тролейбус, трамвай, маршрутку треба поставити валідатор — пристрій, який буде зчитувати. Це все кошти. Їх треба обслуговувати, є програмне забезпечення. Для Києва це буде, як мінімум, 40 мільйонів євро.
Євген Павлюковський: Але якщо вірити озвученій статистиці, в нас тіньова сфера приблизно 20%. Може, й вийде така сума?
Олександр Сергієнко: Одна справа — вводити в громадському комунальному транспорті. А інше — так звані маршрутники. Там взагалі зона беззаконня. Квитки не видаються. А за законом про електротранспорт, квиток — це страховий поліс.
Те, що зараз у маршрутках велика тіньова зона, в якій обертаються величезні кошти. Опитування громадської думки показує, що в маршрутках їздять так само часто, як і в метро. А в Києві метро — півтора мільйона в день. От помножити на умовні чотири гривні — 6 000 000 щоденного обороту. З цих коштів не сплачуються податки, нема страхування, якісних перевезень і є велика завантаженість міста.
Євген Павлюковський: В Батумі після подібного нововведення, наче, на 60% збільшилися надходження до бюджету від транспорту.
Олександр Сергієнко: Диявол сидить в деталях. Якщо провести повний перехід на електронний квиток в усіх видах громадського транспорту, це дасть ефект. Як будь-який бізнес-проект — 7 років це нормальний термін повернення коштів. Але тут треба рахувати, щоб цей бізнес-проект був прибутковим для міста і ліквідував «сірі зони» бізнесу.
Євген Павлюковський: Якщо говоримо про бізнеси, як їх переконати, що вони мають відмовитися від своїх надприбутків і поставити такий апарат?
Олександр Сергієнко: А їх не треба переконувати. В умови проведення конкурсу закладаються параметри.
Любомир Ференс: А ви собі уявляєте, де ставити валідатор у маршрутці?
Олександр Сергієнко: Якщо згадуєте старий транспорт із талончиками, які треба було компостувати, це саме те місце і на стойці ставиться валідатор. Принцип буде — як зчитування з електронної картки.
Євген Павлюковський: Як на якість перевезення пільговиків вплине така новація?
Олександр Сергієнко: Тут йдеться поки про кількість, а не якість. Коли закон встановлює пільги, треба порахувати, скільки пільговиків проїде у Києві. Коли буде електронний квиток буде йти мова про те, що зробили в Києві — картка киянина, якою пільговики розраховуються за проїзд. Те саме треба зробити в кожному місті, щоб чітко порахувати всіх пільговиків і вимагати ці гроші з держбюджету.
Євген Павлюковський: Якщо буде введена подібна ініціатива, ситуацій некомфортних для пільговиків, коли вони вимушені питати у водія, чи може він їх провезти, не буде?
Олександр Сергієнко: Власники приватних компаній кажуть: «Не проблема. Ми будемо возити, але ви компенсуйте нам».
Любомир Ференс: А що потрібно компенсувати?
Олександр Сергієнко: Пільга встановлюється законом, компенсація майте йти з держбюджету. Якщо маршруточник перевіз, йому потрібно компенсувати. І маршруточникам дуже важко ці кошти вибити з держбюджету. Тому вони йдуть на такі непопулярні кроки, як не перевозити і все. Привчили пільговиків не сідати до них.