«Закон 3700 порушує базові принципи виборчого права», — Олександр Клюжев

Експерт ГО «Опора» Олександр Клюжев ділиться припущеннями щодо закону 3700, який жорсткіше регламентує партійну дисципліну і події, пов’язані з парламентською коаліцією, зокрема факти виходів окремих депутатів з фракцій.

Анастасія Багаліка: Розкажіть про небезпеки, які криються в цьому законі і чому “Опора” виступає проти нього?

Олександр Клюжев: Цей закон порушує базові виборчого права, коли громадяни мають безпосередньо обирати своїх представників у представницьких органах влади, а також безпосередньо бути обраними. В зв’язку з цим законом виникає певний посередник між виборцем і органом влади – це політична партія.

Партія, згідно з законом, вже після оголошення результатів голосування може змінити виборчий список. Тобто, процедура, що запропонована законом, може бути застосована в проміжку часу між оголошенням результатів голосування і набуття повноважень певним кандидатом. Тому цей закон не відповідає міжнародним стандартам та зобов’язанням України, адже політична відповідальність політиків має визначатися інститутом виборів. 

Також ми маємо говорити про порушення регламенту. Фактично цей закон мав бути визнаний таким, що був відхилений депутатським корпусом, адже він протягом одного дня голосувався безрезультатно. Але Гройсман і лідери фракцій вирішили зневажати регламентні норми. 

В зв’язку з цим може бути два варіанти дій. Або ВР, враховуючи порушення, скасовує свої рішення. Це є можливим згідно регламенту до моменту підписання закону спікером ВР. Вже зараз в Верховній Раді зареєстровано дві постанови про скасування цього закону. Якщо ВР не скасує  цей закон, то вся політична відповідальність відходить президенту. Він може або підписати цей закон, або накласти на нього вето.

Говорити про міжнародну практику виключення депутатів після голосування з партійних списків не доводиться. Є лише поодинокі випадки подібного партійного мандату. І навіть в цих поодиноких випадках реакція Парламентської асамблеї і Венеціанської комісії була дуже негативною. 

Анастасія Багаліка: Як така процедура має виглядати технічно, якщо закон підпишуть спікер і президент?

Олександр Клюжев: Фактично переглядається черговість знаходження кандидатів у партійному списку тієї політичної сили, яка подолала виборчий бар’єр. Тут також треба розуміти, що цей закон може бути застосований до виборчих списків кандидатів, які балотувалися на позачергових виборах у 2014 році. Фактично цей новий закон матиме силу зворотньої дії, що є дуже сумнівно з правової точки зору.

Це потрібно для того, щоб у разі ротації існуючого депутатського корпусу партійне керівництво через з’їзд партії мало можливість не допустити до влади тих осіб, які вже не влаштовують це партійне керівництво. Я це називаю джентльменською угодою. Ми входимо в фазу гострої політичної кризи, де можливі всі методи боротьби і фракції домовилися між собою.

Анастасія Багаліка: Я так розумію, що в громадянському суспільстві йшлося про те, щоб на наступних виборах до ВР прийняти закон, який би навпаки робив списки відкритими і скасовував мажоритарну систему. Цей закон є дзеркальним відображенням того, що хотіли представники громадянського суспільства?

Олександр Клюжев: Безумовно, це є повна протилежність того, що підтримує громадянське суспільство, експертне середовище і міститься в міжнародних рекомендаціях. Але ми все ж маємо можливість проведення позачергових виборів. І в цих умовах досить сумнівним є те, що парламент буде проводити повноцінну виборчу реформу.  Скоріше за все буде застосований старий виборчий закон із закритими списками. Правляча коаліція не дотрималася умов щодо реформи виборчого законодавства, адже новий закон про відкриті списки мав бути прийнятий в першому кварталі 2015 року.  Тепер реформа закону про вибори нардепів запланована аж на 2017 рік.

Новий закон навпаки консервує існуючу ситуацію і створює нові корупційні ризики. Таким чином політичні лідери отримують додатковий механізм відійти від політичної відповідальності.