Анастасія Багаліка: Чи промотують українську музику за кордоном зараз?
Богдан Логвиненко: Якийсь час була досить велика проблема української музики, але не в світовому чи європейському контексті. Вона була калькою російського шоу-бізнесу.
Ірина Сампан: Про яку саме музику йдеться?
Богдан Логвиненко: Не йдеться про метал чи якісь екстремальні напрямки, а про більш масові.
Я почав займатись цим 5 років тому, але тоді катастрофічно не вистачало гуртів. Були фестивалі, які запрошували, але не було кого привозити. Зараз таких гуртів значно більше і ми почали робити Music export office Ukraine.
У нас є вихід на Східну і Західну Європу, США, будемо ще розширятись.
Анастасія Багаліка: Про які гурти йшлося 5-6 років назад?
Богдан Логвиненко: Йшлося про «ДахаБраху», «Запаску». «Перкалаба» дуже добре йшла у східній Європі, продавалися «Гайдамаки», але я ними ніколи не займався.
Анастасія Багаліка: А зараз коло розширилося? Які гурти ви будете пропонувати Європі?
Богдан Логвиненко: «Онука», «Манекен», «Двоє». У нас зараз близько десяти гуртів, але список збільшиться до тридцяти.
Ірина Сампан: Чи можна казати про моду слухати нових українських виконавців?
Богдан Логвиненко: Люди почали слухати більше музики. Виросло покоління, яке слухає музику з інтернету, а не те, що крутить телебачення.
Якщо у людини гарний смак, до її плейлісту потрапляють і гарні українські гурти. Питання не в тому, що вони українські, а в тому, що професійні. Власне, це не залежить від мови.
Анастасія Багаліка: В яких масштабах ви будете працювати — організація турів, рекламних кампаній?
Богдан Логвиненко: Ми би хотіли бути невеличким замінником українського культурного музичного інституту закордоном. В Україні, наприклад, діють польський, чеський, французький культурні центри. А українських за кордоном нема, ніхто не займається промоцією.
Польський, французький центри привозять до нас актуальні гурти, і ми хочемо займатись тим же. Ми як міст, не будемо займатись букінгом, кожною конкретною подією, але ми будемо допомагати з пресою, знаходження букерів за кордоном.
Ірина Сампан: В Україні проект буде якось представлено?
Богдан Логвиненко: В Україні ми будемо робити шоукасти. Шукати цікаві гурти і запрошувати сюди іноземних експертів, представників лейблів.
Ірина Сампан: Які критерії відбору гуртів?
Богдан Логвиненко: Гурт має бути в контексті і мати кілька альбомів. Абсолютно цікавий візуально, своя подача, філософія. Ми не шоу талантів, ми експортуємо готовий продукт. Більшість гуртів, які нам цікаві, вже на поверхні.
Анастасія Багаліка: Такими невеликими окремими ініціативами можна щось змінити і як швидко?
Богдан Логвиненко: Я возив гурт «Запаска» в Словаччину і Чехію. А потім, подорожуючи по Словаччині автостопом, зустрічав людей, які казали «О, ти з України, я знаю гурт «Запаска». Тобто змінити щось можна, щоб асоціації були з музикою, а не війною.