facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Здешевшання освіти в Польщі може привабити українських студентів — експерти

Олександр Щерба та Руслан Сорока озвучують причини, які спонукають українців навчатись в іноземних університетах

Здешевшання освіти в Польщі може привабити українських студентів — експерти
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

Польські вузи знизили ціни для українців. Наприклад, замість 2,5-3 тис євро тепер можна платити 1-1,5 тис. Олександр Щерба зі «Студентської республіки» та Руслан Сорока з польсько-української програми «Освітаполь» коментують вартість навчання закордоном та оцінюють шанси незаможних студентів отримати освіту в інших країнах. В студії працюють журналісти Анастасія Багаліка та Едуард Лозовий.

Едуард Лозовий: Що тепер можна чекати українським абітурієнтам від зниження вартості навчання?

Руслан Сорока: Важливо зазначити, що ці зміни цін стосуються навчання в державних закладах, навчання у приватних і раніше було недорогим. Тепер відповідно до нового законодавства вуз сам може вираховувати та регулювати мінімальну для іноземних студентів ціну на навчання. При цьому враховується не стільки масштаб університету, скільки кількість бажаючих навчатись на тій чи іншій програмі.

Анастасія Багаліка: Ще один спосіб навчатись у Польщі безкоштовно — це карта поляка. Чи маєте ви дані про кількість українців, які цією можливістю скористались?

Руслан Сорока: Наразі таких даних немає. Але завдяки карті поляка українці можуть конкурувати з самими поляками при вступі у виші на бюджетне місце, яке отримує кращий кандидат. Окрім того, демографічна криза у Польщі зменшила кількість вступників до вишів, тому отримати бюджетне місце не дуже важко.

Едуард Лозовий: Серед причин зниження розцінок називають дефіцит польської молоді, яка вчиться на заході. Їх місце хочуть заповнити нашими студентами.

Руслан Сорока: Польща займає далеко не топове місце серед університетів. В цьому випадку ми бачимо свідому політику польського уряду, спрямовану на те, щоб залучити якнайбільше іноземних студентів, частина з яких може надалі залишитись в Польщі. Через відкриті кордони їм також не вистачає студентів, тому уряд шукає вихід.

Едуард Лозовий: Олександре, чи можемо ми втратити студентів?

Олександр Щерба: Українська молодь, що навчається в вузах, не знає, як працевлаштуватись. Молоді люди не бачать цінності диплому та самих знань, не бачать можливостей для самореалізації. Це і штовхає молодь шукати кращого життя.

Основна причина такої міграції — соціально-економічне становище. Молодь не вважає, що може прожити в Україні, тому і шукає інших варіантів, особливо дешевших.

Анастасія Багаліка: На що орієнтуються при виборі професії та навчального закладу?

Олександр Щерба: При виборі закордонного вишу можливість виїхати є більш важливою, ніж саме навчання. Питання про повернення студентів з-за кордону залежить від стратегічного розвитку України.

Окрім того, ми маємо явище відкладеного безробіття, коли студент продовжує навчання на магістратурі, аспірантурі, не знайшовши собі роботи.

Едуард Лозовий: Які фактори стримують наших студентів від пошуку навчання закордоном?

Олександр Щерба: Програми обміну — один із способів повернути студентів додому після навчання закордоном. Важливо повертатись на достойні робочі місця з достойними зарплатами. Також ми можемо самі навчати іноземних студентів у нас, наприклад, у технічних вишах. Це економічно вигідно.

Поділитися

Може бути цікаво

Рівність один перед одним буде відображена на меморіальному кладовищі — Старущенко

Рівність один перед одним буде відображена на меморіальному кладовищі — Старущенко

Ольга Кошарна: Росіяни навряд чи зважаться на щось серйозніше на ЗАЕС, але над цим треба працювати

Ольга Кошарна: Росіяни навряд чи зважаться на щось серйозніше на ЗАЕС, але над цим треба працювати

Чому європейці почали захищати свій аграрний ринок «неринковими» методами

Чому європейці почали захищати свій аграрний ринок «неринковими» методами

«За 146 днів оборони там не був жоден журналіст» — співавторка книги про Луганський аеропорт

«За 146 днів оборони там не був жоден журналіст» — співавторка книги про Луганський аеропорт