Сюжет п’єси розповідає історію єврейського дідуся та онучки Ґольдшмідт, які третій рік переховуються в чужій квартирі. Аби змиритися з жахливою дійсністю, вони вигадують історію про італійських школярок, які заблукали в печерах під Римом і мріють, щоб їх знайшли.
Перекладач п’єси Марк Бєлорусець каже, що у ній йдеться не стільки про євреїв у Німеччині, скільки про долі людей, про людяність загалом. Співробітниця Goethe-Institut Марія Шубик розповідає, що завтрашні обговорення і п’єса — це спроба поговорити про всіх жертв трагедії Бабиного Яру.
Любомир Ференс: Що це за п’єса — про що вона?
Марк Бєлорусець: П’єса розповідає історію дідуся і онуки Ґольдшмідт. Але йдеться не конкретно про якісь події, а про людську долю в той нелюдський час. Про людей, загнаних ситуацією, які мають готуватися до можливої смерті. Про людей, які шукаю притулку, і тих, хто їх переховує. При чому, другі ризикують не менше. Це п’єса про людяність.
Ірина Соломко: Це вперше «Школярки з Вітербо» ставлять в Україні?
Марк Бєлорусець: Це взагалі вперше на всьому пострадянському просторі.
Ірина Соломко: Якою мовою перекладена п’єса — українською чи російською?
Марк Бєлорусець: В цьому проекті ми хотіли втілити дві мови, і для цього мали певну основу в драматургії п’єси. Там дія відбувається на двох рівнях — у реалістичному просторі і в уяві персонажів. Те, що відбувається в реальній лінії Німеччини звучить російською, а в уявній італійській — українською.
Марія Шубчик: Дуже вдало склалося з режисурою — завдяки тому, що ми мали переклад двома мовами, вдалось втілити дві паралельні реальності.
Ірина Соломко: Як буде відбуватися п’єса — її треба тільки слухати чи на сцені щось теж має відбуватися?
Марія Шубчик: Це буде сценічне театральне читання. Також завтра буде лекція історика Михайла Тяглового. Через цю лекцію ми хочемо поговорити про всіх, хто загинув в трагедії Бабиного Яру — євреїв, ромів, українців.
Любомир Ференс: Нагадайте, будь ласка, ще раз, коли і де відбудеться п’єса?
Марія Шубчик: 30 вересня о 18:30, актова зала Goethe-Institut, вулиця Волоська 12/4. Ми всіх чекаємо, вхід вільний.
Любомир Ференс: Кому буде цікава п’єса? Чому треба прийти?
Марк Бєлорусець: Перш за все тому, що в Україні точиться війна. В Україні теж є люди, які шукають притулку. Ми не можемо бути байдужими до теми людей, яких переслідують. На жаль, це наше сьогодення. Коли ми перекладали п’єсу, думали про Україну.