Жоден призовник не потрапить в зону АТО, — співробітник військкомату

Заступник військового комісара Солом’янського району Києва Юрій Шевчук розповідає про осінній призов.

Дмитро Тузов: Чим відрізняється цей призов?

Юрій Шевчук: Кампанія з призову підходить до свого логічного завершення. Вона закінчується 25 листопада. Вона проходить нормально. План, поставлений Генеральним штабом, виконується. Великих зривів немає.

На жаль, серед нашої молоді немає чіткого уявлення про Збройні сили України. Люди говорять такі речі, які іноді не натягнеш на голову. Вони досі думають, що строкова служба – це фарбувати зеленою фарбою траву або будувати генералам дачі.

Чи підуть призовники в АТО? Я офіційно кажу, що жоден з хлопців, які призиваються на строкову службу, не був і не буде відправлений в зону проведення АТО. Вони знаходяться в місцях постійної дислокації військових частин.

Дмитро Тузов: Чи отримують вони там кваліфіковану військову спеціальність?

Юрій Шевчук: Я був мобілізований у березні 2014 року і побачив стан справ в ЗСУ. Якщо порівняти з тим, що ми маємо на сьогоднішній день, то можна помітити велику різницю.

Дмитро Тузов: Яка ситуація зі студентами?

Юрій Шевчук: Законодавство чітко говорить, що студент денної форми навчання автоматично отримує відсрочку від призову. Але він отримує її один раз. Якщо людина з певних причин (наприклад, була відрахована і поновилася) перестає бути студентом, а потім знову вступає до ВНЗ, вона втрачає право на відсрочку. Але в період призову поновлені студенти починають робити все для того, щоб не прийти до військкомату. Це питання має бути вирішене на рівні керівництва ВНЗ.

Людина з вищою освітою служить один рік, без – 1,5 роки.

У військових комісаріатах реформа відбулася. Ми відкриті. Зараз військові комісаріати – це не буцегарні, не зондеркоманди. Можна приходити і ставити питання.

Кирило Лукеренко: Які проблеми є з контрактниками? Наскільки ця категорія активно приходить?

Юрій Шевчук: Найголовніший позитивний чинник – гарантія своєчасного отримання грошового забезпечення в належному обсязі. Але 7 тисяч гривень для солдата в Києві і, наприклад, на Волині – це різні речі. Цифри контрактників кращі в областях, де рівень заробітної платні менший.