«Зручно мати під боком закриту систему»: навіщо Мін’юсту підрозділи для розслідування злочинів, скоєних у в’язницях?

Гостя ефіру — експертка Центру політико-правових реформ, фахівчиня з кримінального права Олена Сорока.

Євгенія Гончарук: Конституційний суд визнав неконституційним рішення про створення так званого слідчого підрозділу, який має займатися злочинами в місцях несвободи. Цей підрозділ має бути підпорядкований Міністерству юстиції, яке і так повністю має під контролем пенітенціарну систему.

Олена Сорока: Розслідуванням злочинів, які відбувалися на території кримінально-виконавчої служби, займалися органи Нацполіції. Звідки взялося положення, визнане неконституційним? У 2016 році було в першому читанні було прийнято законопроект про Вищу раду правосуддя. У другому читанні до цього законопроекту було внесено відповідні положення, зокрема, частина 6 статті 216 КПК, яка запроваджувала те, що органи досудового слідства кримінально-виконавчої служби будуть розслідувати злочини, вчинені на території такої служби або її приміщень. До того цими питаннями займалися виключно слідчі Національної поліції.

Євгенія Гончарук: Чи мають бути розпущені підрозділи, які вже створені Міністерством юстиції?

Олена Сорока: Конституційний суд визнав неконституційною частину 6 статті 216 КПК, але зазначив, що положення втратять чинність за три місяці, адже потрібно, щоб була певна законодавча база, яка дозволила прибрати це положення і з інших положень КПК. Верховна Рада зараз має напрацювати якісний законопроект.

Євгенія Гончарук: Чим продиктований був крок щодо створення цих підрозділів?

Олена Сорока: Мені здається, що зручно мати під боком свою закриту систему, де ти можеш чинити трошки неправомірні дії, приймати неправомірні рішення. Я не хочу когось звинувачувати, не хочу звинувачувати міністра Петренка, адже я не можу сказати, чому він так вчинив.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.