Зупинка фінансування «Інституту туберкульозу» неприпустима, — професор Мельник

Гітсь студії — заступник директора Національного інституту фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського професор Василь Мельник.

Едуард Лозовий: Низка унікальних науково-лікувальних закладів, які знаходяться в системі Національної академії медичних наук України, вийшла із заявами про те, що воно недоотримали мінімального фінансування, зокрема на лікування хворих, їх харчування. Наскільки я зрозумів, Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського припинив шпиталізацію з першого січня.

Василь Мельник: Минулого року ми функціонували більш-менш нормально. Ми отримували заробітну плату, харчували хворих на 50 гривень на день, забезпечували ліками. Вже восени ми відчували перипетії з бюджетом, намагалися недофінансувати НАМН. З 1 січня нам досі не виділили ні копійки на медикаменти для лікування хворих, на харчування хворих. Треба зважити на те, що харчування хворого на туберкульоз — це і є його лікування. Коли не було протитуберкульозних препаратів, туберкульоз виліковували гарним харчуванням. Імунітет хворого покращувався.

Звісно, нам не додали на заробітну плату 2,9 мільйона гривень.

Едуард Лозовий: У мене в руках офіційна відповідь Національної академії медичних наук України від прес-служби. Вони підтверджують, що в січні 2017 року на оплату праці клінічних підрозділів НАМН було виділено 25,7 мільйона гривень. Враховуючи, що в грудні такий фонд становив 41,5 мільйон, відбувається зменшення майже в два рази. Вони кажуть, що проводять роботу з Міністерством фінансів, щоб у наступному місяці повернутися до попереднього розміру оплати. Коли сформувалася заборгованість у 80% по заробітній платі?

Василь Мельник: 2016 рік ми закрили без боргів. Цього року ми перевели пенсіонерів на півставки. Хворих ми не можемо госпіталізувати, тому що немає, чим їх годувати. Протитуберкульозні препарати ми маємо на 1,5 — 2 місяці з минулого року. Харчування ще є, але ми просимо постачальників привозити в борг.

Ми шпиталізуємо хворих, які можуть себе забезпечити, купувати препарати.

Едуард Лозовий: Чим мотивували зниження фінансування?

Василь Мельник: Кошти розподіляються за певними статтями. На заробітну плату не додали, НАМН пропорційно недодала всім інститутам.

Едуард Лозовий: Наші джерела в Міністерстві фінансів нам сказали, що керівництво НАМН «забило» собі підвищення зарплат з коефіцієнтом 1, 86.

Василь Мельник: Це український менталітет.

Євген Павлюковський: Якщо до вас приходить хворий на гостру форму туберкульозу, ця людина малозабезпечена, самотня. Куди її відправляють?

Василь Мельник: Такі люди можуть заразити інших. Якщо приходить такий хворий, то ми можемо прийняти його або відправити для лікування за місцем проживання. Там фінансування відбувається з місцевих бюджетів. У них є і на харчування, і на лікування.

Туберкульоз у будь-якій країні світу знаходиться на державному забезпеченні, бо це соціальна хвороба, це заразна хвороба. Національний інститут фтизіатрії і пульмонології, Інститут епідеміології та інфекційних хвороб та Інститут педіатрії, акушерства і гінекології не можуть бути переведені на самоокупність. 

Едуард Лозовий: Що означатиме недофінансування наукової діяльності?

Василь Мельник: У нас більше 100 наукових співробітників. Всі вони займаються науковими темами, розробляють щось нове. Ми практично 100% можемо поставити правильний діагноз будь-якої патології органів дихання. Якщо фінансування буде зменшене, треба зменшувати кількість співробітників або ліквідувати кілька наукових тем.