Як працює єдиний на Закарпатті дитсадок, де допомагають дітям з порушеннями зору? (фото)

Дошкільний заклад №20 в Ужгороді, на перший погляд, — звичайний садок. Та насправді він — єдиний в усій області, де працює тифлопедагог. Цей фахівець, разом із іншими колегами, допомагає дітям боротися з порушеннями зору. І у багатьох випадках, як засвідчила тридцятирічна практика, їм це вдається. 

«- Приготувалися всі?

– Тааааак.

– Добре. Увага! Перша вправа у нас яка?

– Кліпати

– Кліпати. Молодці. Кліпаємо…»

Так розпочинається робочий день маленьких ужгородців, які відвідують садок №20. В кабінеті тифлопедагога — зарядка для очей. Поруч — у сусідньому — на спеціальних апаратах з невеличкою групою дітей працює медбрат-ортоптист.

«- А скажіть, будь ласка, що тут у нас зайве?

– Ееее, не побачила.

– Не побачила? Бодя?

-Цибуля!

-Цибуля зайва! А що навколо?

– Планети!

– Молодці»

Серед дитячої юрби — Поліна. Сьогодні їй виповнилося 5. Одне скельце на окулярах заліплене оклюдером. Таким чином, фахівці закривають око, яке бачить краще, аби стимулювати те, що має нижчий відсоток зору. Серед її бажань, крім іграшок, прагнення добре бачити.

«Я люблю дуже гімнастику для очей. Я стараюся», — говорить дівчинка.

Стараються у цьому садочку і діти, і дорослі. Цей дошкільний навчальний заклад належить до ДНЗ комбінованого типу. Поруч зі звичайними групами є спеціалізовані: логопедичні та офтальмологічні. І це — єдиний заклад в усій Закарпатській області, де працює кваліфікований тифлопедагог. За словами завідувачки садочка №20 Мар’яни Ковач, для досягнення високих результатів всі фахівці працюють у тісному тандемі:

«У нас відбуваються заняття, які корегує вихователь-методист у тісній співпраці із спеціалістами вузького профілю. Це вчитель-дефектолог і вчителі-логопеди і, звичайно, тісна співпраця лікаря-офтальмолога і медичної сестри ортоптистки», — говорить Мар’яна Ковач.

Ужгородка Тетяна Кривенко бачить результати роботи колективу щодня. Двоє з її чотирьох дітей відвідують спецгрупи. Говорить Тетяна Кривенько:

«Результат нашого старшого сина Андрійка… Коли ми його привели в листопаді, то в нього був зір 40% і 60%. Через 4 місяці, коли зробили обстеження в лютому, в нього збільшився зір на 75% і 80%. Це — дуже великий показник».

Тифлопедагог Таміла Василенко пояснює такі результати особливим підходом, застосуванням різних методик та системною роботою. Каже, що для таких дітей важлива саме психолого-педагогічна корекція.

«Якщо порівнювати з результатами лікування в кабінеті охорони зору, то у нас покращення на 25%. Тому що, по-перше, дитина не відчуває, що її лікують. Все відбувається в ігровій формі. Дитина не відривається від колективу, від ігор, від занять. Все проходить паралельно або під час занять. І, коли дитина бачить, що із заклеєним оком ходять його сусіди, друзі, то вона не відчуває жодного психологічного дискомфорту».

За словами Таміли Василенко, у дітей з порушеннями зору недорозвинене орієнтування у просторі, погане сприйняття відстані, недостатньо розвинені слух, відчуття ритміки і темпу. Тому до кожної дитини застосовується виключно індивідуальний підхід. Але обладнання, на якому займаються діти, потребує заміни, — каже медбрат-ортоптист Юрій Чечур.

«У нас є 2 апарати синоптофори. Їм уже більше 30 років. Ми їх ремонтуємо. Вони в нас у такому стані, що вони працюють, допомагають, але обладнання вже старе».

Аби змінити ситуацію, керівництво ужгородського садочка зверталося до управління освіти. Кажуть, поки безрезультатно. Коментує завідувачка Мар’яна Ковач:

«Ми зверталися неодноразово в управління освіти, звичайно. Обладнання у нас з 80-го року, воно ще вітчизняне. Але наразі воно працююче і воно нічим не гірше за сучасні апарати».

Та в управлінні освіти зазначили, що фінансування дошкільних закладів відбувається відповідно до бюджетних призначень, які формуються на основі письмових запитів. І додали, що таких від адміністрації садочка не отримували. А тому із понад 9 млн гривень, виділених ДНЗ №20 на 2019 рік, на заміну специфічного обладнання коштів не передбачено. Говорить заступник начальника управління освіти Ужгородської міської ради Марина Пуківська:

«Адміністрація закладу у бюджетному запиті не вказала потреби в заміні чи придбанні нового обладнання. Тому на 2019 рік кошти на такі потреби не передбачені у бюджеті міста. Якщо фахівець вважає, що треба щось замінити на нове, якщо адміністрація закладу вважає це за потрібне, вона може звернутися до управління освіти з листом, то управління звертатиметься до Ужгородської міської ради про виділення коштів на ці потреби», — зазначила Пуківська.

Аби втримати і покращувати результати, все ж існує потреба у заміні обладнання, — переконані батьки, чиї діти відвідують садок. Аби сьогоднішня мрія маленької Поліни та її друзів здійснилася.

Ольга Павлова, Ужгород, Громадське радіо