В цьому випуску програми говоримо про таке:
Допоможе нам з усім цим розібратися Сергій Головньов, головний редактор порталу «Бізнес Цензор».
«Гроші, які сплачують споживачі за електроенергію, до 1 січня 2019-го року збирали обленерго – оператори систем розподілу електроенергії. Всі ці гроші за електроенергію, окрім свого тарифу, вони здавали в державне підприємство «Енергоринок», це такий розрахунковий центр електроенергії. Це такий великий загальний котел. При цьому у кожного споживача є свій тариф: в населення – один тариф, у промисловості – більший тариф.
З «Енергоринку» гроші йдуть на генерацію, яка виробляє електроенергію. Але в нас багато видів генерації: атомні станції, теплові, гідроелектростанції, сонячні, вітрові станції, і у кожного виду генерації свій тариф.
Отже, з кожного споживача зібрали по різних тарифах, злили в загальний котел, а потім кожному виду генерації роздали по різних тарифах. Найдешевша в нас зараз електроенергія від атомних станцій, що дуже не гарно, з огляду на Чорнобиль і на те, що колись доведеться виводити з експлуатації ці атомні блоки.
До 1 січня 2019-го року обленерго і обслуговувало розподільчі мережі, і постачало електроенергію та збирало гроші. Тепер в нас відбулося розділення постачання і оперування мережами. Законом і європейськими правилами передбачається, що має бути окремий оператор, який буде обслуговувати мережі. Тому що якщо і обслуговуюча компанія, і постачаюча — це єдина компанія, то ніякої конкуренції бути не може, не може зайти якийсь незалежний постачальник».
«Ідеально – це коли невидима рука ринку все регулює. Зараз в нас все регулює Кабмін і Національна комісія з регулювання енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). Якщо був би нормальний ринок, оцих всіх тарифів вже не було б. Була б конкуренція в генерації, тобто генеруюча компанія виходить і передає електроенергію, інша виходить – продає її дешевше. Тобто найбільше електроенергії продавала б саме та генерація, яка може собі дозволити найменшу собівартість. Тобто вона б продавала найдешевшу електроенергію, розвивалася і все було б гарно. Зараз це поки що державні атомні електростанції.
Другий момент – це постачання, і там так само. Найближча аналогія – це провайдери інтернету. Кожен собі в будинку підключав інтернет, і він знає, що в нього зазвичай є вибір. Він дивиться, які тарифи, які тарифні плани: комусь потрібно найдешевше, комусь потрібно, щоб інтернет був стабільний і ніколи не переривався. Наприклад, в Берліні більше сотні постачальників електроенергії».
Ще в квітні 2017-го року Верховною радою був прийнятий закон про ринок електричної енергії, який передбачав запуск ринку через два роки. Передбачалося, що всі наші державні органи почнуть готуватися до цього, приймати багато документів, тестувати програмне забезпечення тощо. Але уряд, НКРЕКП і Міністерство енергетики та вугільної промисловості, які, в першу чергу, мали б відповідати за це, не робили нічого. І до чого ми зараз прийшли? Ми прийшли до того, що нічого не готове, ніхто не розуміє, як буде функціонувати цей ринок.
Плюс тієї ідеальної картини про конкуренцію, її взагалі немає, не буде і не може бути. Тому що в нас немає ринку і тому що не ліквідоване перехресне субсидування. Тобто ціни для населення вони хочуть залишити такими самими, як були. А хто за них сплатить? За них сплатить весь бізнес, який є в цій країні, починаючи від Коломойського до Пінчука, яким закидають, що це тільки вони лобіюють відтермінування цього ринку, і закінчуючи хлібопекарнями та водоканалами, які напряму зорієнтовані на населення. Тобто вони хочуть залишити різні ціни для населення і для промисловості. Звичайно, якщо не буде регульованого тарифоутворення, яке було, то ціни, наприклад, для атомних станцій підвищаться, і по-іншому бути не може, тому що вони дуже малі. І по теорії співвідносних сосудів все одно за це хтось має заплатити. Якщо не населення, якщо не буде вирівняно тарифи, то це промисловість, для них тариф виросте.
Є і друга версія, що вони хочуть зробити. Вони хочуть на «Енергоатом» покласти всі зобов’язання для того, щоб субсидувати меншу ціну для населення. Але тоді це не буде ніяка конкуренція, це буде державний «Енергоатом», який буде субсидувати населення, і це буде приватний ДТЕК Ахметова, який буде продавати, як він захоче.
Друге питання – дуже сильна монополізація нашого енергоринку. «Енергоатом» виробляє 55% енергії в країні, ДТЕК Ахметова – близько 24%, і «Укргідроенерго» – 7%. Тому тут склалася монополія, а це означає, що які ціни вони захочуть, такі і будуть. Не може конкуренція диктувати ціни і змушувати їх щось оптимізувати, зменшувати і так далі. Просто вони ставлять свої ціну, і промисловість буде платити, тому що немає іншого вибору».
Наприкінці травня заяву щодо ринку електроенергії зробив заступник голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелеєв. Він підтримав реформу, але виступив за її відтермінування. Казав, що міські ТЕЦ, і не тільки в Україні, будуть неконкурентними. Про що саме йдеться, ми розпитали директорку департаменту по роботі з оптовим ринком електроенергії та регуляторними органами КП «Київтеплоенерго» Аллу Танащук.
Старший радник з зовнішніх зв’язків Європейського банку реконструкції та розвитку Антон Усов також підтримує ідею відтермінування ринку електроенергії.
«Что нас смущает в запуске нового рынка с 1 июля? Мы считаем, что с большой вероятностью это приведет к нарушению функционирования рынка, следовательно, будет не в интересах украинских потребителей и участников. Не закончена подготовка к внедрению рынка, отсутствует необходимая для его успешного функционирования регуляторная и техническая инфраструктура, в частности, не совсем понятно, как будут строится отношения между так называемым гарантированным покупателем. Есть моменты, связанные с несопоставимостью программного обеспечения. Поэтому мы говорили о том, что введение рынка с 1 июля, скорее всего, будет иметь эффект, обратный желаемому. Логичней было бы пока ввести этот рынок в тестовом режиме, чтобы посмотреть, что не работает, и довести это до ума».
Коли йдеться про будь-яку реформу, дехто з нас каже: а що мені з того? Так само і з реформою ринку електроенергії. Журналіст Громадського радіо Євген Павлов дізнався, чи відчули жителі Кривого Рогу зміну постачальника електроенергії? І чи позначилися ці зміни на цифрах в їхніх платіжках.
«Поки що нічого не змінилося і нічого не зміниться. З 1 січня 2019-го року триває перехідний період, підготовка до ринку. Ми в періоді реформування, і Кабмін все робить для того, щоб мало що змінилося. З іншого боку, якщо не буде підвищення ціни на електроенергію для населення, нічого гарного з цього ринку не буде. Тоді навіщо це все було робити? Що таке взагалі ринок? Це конкуренція, в першу чергу. Конкуренції в ринку, де частина споживачів отримують електроенергію в два рази дешевше, ніж інша частина споживачів, бути не може. Тобто має бути якийсь механізм субсидій для цього. Тому нічого не зміниться, поки не буде ринкової ціни. Якщо буде ринкова ціна, то для населення вона зросте однозначно.
Для того, щоб відтермінувати ринок на три місяці чи на рік, потрібно, щоб Верховна Рада за це проголосувала. Але дуже великі побоювання, що ВР цього не зробить, тому що там є велика фракція БПП, є «Радикальна партія Ляшка» і частина Опозиційного боку, які підконтрольні Ахметову, і вже було видно, як на комітеті по ПЕК, який розглядав це питання, саме вони заблокували його розгляд тим, що не прийшли.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.
Програма «Реформатори» виходить за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується організацією Інтерньюс (Internews).