Заступниця глави НБУ Рожкова: ми не відчуваємо тиску через суди щодо ПриватБанку

Черговий випуск програми «Реформатори: допоможи президенту з реформами» присвячений реформам, які робив і робить Національний банк України

Заступниця глави НБУ Рожкова: ми не відчуваємо тиску через суди щодо ПриватБанку
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2019/10/hr-rf_19-10-29.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2019/10/hr-rf_19-10-29.mp3
Заступниця глави НБУ Рожкова: ми не відчуваємо тиску через суди щодо ПриватБанку
0:00
/
0:00

І сьогодні поговоримо зокрема про таке:

  • Що представники партії «Слуга народу» закидають попередньому і теперішньому керівництву Нацбанку
  • Що сталося з курсом долара
  • Та як керівництво Нацбанку планує далі реформувати банківську систему

Гостя нашої студії — перша заступниця голови Національного банку України Катерина Рожкова.

Номер «Кварталу 95» — чи дійсно таке погане колишнє керівництво НБУ?

«Я не просто працювала з Валерією Гонтаревою, вона мій друг. Це людина, яка багато зробила для української економіки. Сьогодні відверте якесь таке цькування не може мене емоційно не зачепити. Я вважаю, що є речі, є цінності загальнолюдські, які не можуть ставати предметом жартів. Це якщо про номер.

Якщо говорити про керівництво НБУ, то я спробую навести до прикладу ілюстрацію: коли лікар виносить невтішний вердикт пацієнтові, то не лікар же винний. Банківська система, фінансова система, макроекономічна ситуація була дуже сильно хвора. Банківська система в цілому – це кровоносна система економіки, вона не може існувати окремо. Коли є дисбаланс в економіці, не треба очікувати, що банківська система буде абсолютно здоровою.

Згадаємо 2014-ий рік і ті декілька років, які йому передували. В нас і досі імпорт (те, що ми купуємо за валюту) переважає над експортом (те, що ми продаємо за валюту). І це сальдо треба чимось покривати. Воно може бути покрите багатьма шляхами, в тому числі запозиченнями, прямими іноземними інвестиціями. Але протягом декількох років, які передували Революції Гідності, замість того, аби працювати над тим, щоб або збільшити експорт, або скоротити імпорт, або знайти інші шляхи поповнення нашого валютного рахунку, ми утримували курс долара, продаючи наші валютні резерви. В економіці нічого не змінювалось, а резерви танули.

  • Протягом декількох років, які передували Революції Гідності, замість того, аби працювати над тим, щоб або збільшити експорт, або скоротити імпорт, або знайти інші шляхи поповнення нашого валютного рахунку, ми утримували курс долара, продаючи наші валютні резерви. В економіці нічого не змінювалось, а резерви танули

І ми прийшли в 2014 рік, коли в нас війна, коли частина територій відрізана, і резервів майже не було. Банківська система потерпала від нестачі капіталу, від пов’язаних із власниками кредитів. На фоні цього відсутність валюти зумовила те, що гривня девальвувала  і це більше принесло проблем банківській системі і всій економіці».

Тому говорити про те, що Гонтарева і команда НБУ, які на той момент прийшли в Національний банк, винні в тому, що сталося, ну, вибачте.

Чому долар не по 8 і чому не варто штучно утримувати курс?

Долар був за 8, а став за 25. Це одне з найпоширеніших звинувачень, які критики керівництва Нацбанку висувають на його адресу. Григорій Пирлік опитав експертів, що сталося з курсом долара за останні 5 років.

Катерина Рожкова пояснює, як відбулося так, що НБУ припинив штучно утримувати курс.

«Тут треба розглядати комплексний характер дій. Я думаю, що всі пам’ятають непростий час, коли НБУ був змушений ввести величезну купу валютних обмежень. Це як пожежа, а в тебе тільки одне відро. Тоді важко було зрозуміти, який є рівноважний курс, а що є результат просто стресу і шоку, томі що так всі ринки працюють. І Нацбанк, аби не дати шоку розповсюджуватися, ввів велику кількість обмежень на валютному ринку.

Після цього ми задекларували, що ми перейшли до курсу так званого інфляційного таргетування і вільного курсоутворення. Якщо до 2014-го року НБУ штучно підтримував курс гривні до долара, це була така ціль — тримати курс, то у 2015-му році ми сказали, що ми не маємо цілі утримувати курс, він повинен утворюватися за ринкових умов, тобто за рахунок попиту і пропозиції. Але натомість ми маємо завдання досягти цілі по інфляції, тому що інфляція – це вплив на ціни і на наші з вами гаманці. І ці два підходи треба тільки разом розглядати.

  • Якщо до 2014-го року НБУ штучно підтримував курс гривні до долара, це була така ціль — тримати курс, то у 2015-му році ми сказали, що ми не маємо цілі утримувати курс, він повинен утворюватися за ринкових умов, тобто за рахунок попиту і пропозиції

Після того, як ми ввели обмеження, ми зупинили цей шок, і після того впровадили механізми інфляційного таргетування або визначення цілей по інфляції, і зробили вільне курсоутворення.

Що ми маємо на сьогодні як результат? Ми маємо інфляцію вже однознакову, до кінця року ми очікуємо 6,3%. На сьогодні ми маємо абсолютно вільне курсоутворення, яке під впливом попиту і пропозиції коливається – ринок визначає, скільки буде коштувати валюта. На сьогодні  Національний банк не встановлює курс, він фіксує. Зранку починаються торги на міжбанківському ринку, і за підсумками цих торгів є якийсь середньозважений курс, ми його просто фіксуємо».

  • Національний банк не встановлює курс, він фіксує. Зранку починаються торги на міжбанківському ринку, і за підсумками цих торгів є якийсь середньозважений курс, ми його просто фіксуємо

Суди з колишніми власниками ПриватБанку – чи є тиск на Національний банк?

«Ми в Національному банку не відчуваємо тиску ні від кого. Якщо говорити про суди з колишніми власниками ПриватБанку, то ця тема, з одного боку, дуже важлива для України в контексті співпраці з Міжнародним валютним фондом і для подальшої роботи з інвесторами, але, з іншого боку, це тема, якою іноді дуже зручно маніпулювати.

Судові позови колишні акціонери подали ще у 2017-му році. Тобто це не щось нове, якщо ми хочемо це якось прив’язати до президента. Як ми ставимося до цих судових позовів, зокрема, до основних з них, які хочуть скасувати саму націоналізацію? Чинне законодавство, Закон України про Фонд гарантування вкладів, стаття 41.1 говорить про те, що банк, який був націоналізований за участі держави, не може бути повернений колишнім акціонерам.

  • Чинне законодавство, Закон України про Фонд гарантування вкладів, стаття 41.1 говорить про те, що банк, який був націоналізований за участі держави, не може бути повернений колишнім акціонерам

Колишні акціонери такого банку не можуть вимагати нічого від існуючого акціонера, тобто від Міністерства фінансів. Проте в них є конституційне право довести, що вони в результаті націоналізації понесли якісь збитки, і вимагати цієї компенсації від держави. Це цивілізований шлях, який використовується в усіх країнах світу, тому що банківське банкрутство, порятунок банків за рахунок держави (платників податків), на жаль, відбуваються. Але є цивілізований шлях: якщо банк було націоналізовано, ти не можеш його повертати собі назад. Якщо ти вважаєш, що ти поніс збитки, ти повинен їх довести, тобто розрахувати, довести в суді, і тоді держава тобі їх компенсує. Але банк повинен працювати як працює.

Тоді у кінці 2016-го року альтернативою націоналізації була тільки ліквідація. Але це 15 мільйонів вкладників – це 150 мільярдів депозитів. В разі ліквідації Фонд гарантування вкладників мав би виплатити протягом 20 днів 110 мільярдів на той момент. Це кінець 2016-го року, ми тільки-но збалансували ситуацію в цілому, заспокоїли валютний ринок. Якби така маса грошей вийшла б на ринок, в нас би знову почалися шоки для економіки і для людей, почала б розкручуватися інфляція. Тому ми тоді запропонували уряду націоналізувати банк».

Акції протесту під ПриватБанком в Дніпрі – що взагалі відбувається навколо ПриватБанку ?

В Дніпрі тривають акції протесту під головним офісом ПриватБанку. Починаючи з 20 вересня із понеділка по п’ятницю тут мітингують близько тисячі співробітників Нікопольського Заводу Феросплавів. Докладніше — в сюжеті Ольги Журавель.

Катерина Рожкова розповідає, що буде у випадку, якщо українськими судами буде скасована націоналізація ПриватБанку.

«Якщо націоналізація буде скасована, то ПриватБанк знову залишиться без капіталу. Тоді, згідно чинного законодавства, Національний банк знову буде змушений прийняти рішення про неплатоспроможність такого банку. Тобто докапіталізація банку, яку давала держава, вся зникне.

  • Якщо націоналізація буде скасована, то ПриватБанк знову залишиться без капіталу

Тоді у 2016-му році ми визнали ПриватБанк неплатоспроможним, звернулися до держави з пропозицією його докапіталізувати. Держава прийняла рішення і відбувся  процес націоналізації. Якщо ти скасовуєш націоналізацію, ти скасовуєш все, і тоді банк знову залишиться без капіталу. Тому що на сьогоднішній день, за даними менеджменту банку, за даними незалежного аудитора, обсяг активів, які не обслуговуються, вже сягнув понад 200 мільярдів гривень. Якщо на момент націоналізації ми говорили про 155, сьогодні це понад 200. Чому? Тому що відсотки на кредити нараховуються, але не сплачуються».

Висновки реформаторів – яким має бути реформування банківської системи?

  1. Депутати Верховної Ради прийняли два дуже важливих для нас законопроекти. Перший – про те, що НБУ стане регулятором і небанківського фінансового сектору. Другий – закон про захист прав споживачів фінансових послуг.
  2. Що в нас на порядку денному? Нас очікують зміни до банківського законодавства. Далі нам необхідно буде напрацювати закони, які будуть регулювати фінансовий ринок в цілому. Крім того окремо страховий ринок, ринок лізингу, факторингу, ринок небанківських фінансових послуг, ринок кредитних союзів. Це план роботи на 2020-ий рік.
  3. Крім того, сьогодні ми разом з Фондом гарантування вкладів і нашими партнерами розробляємо серйозний закон, мета якого в подальшому не допускати втрат держави і втрат платників податків при потенційних банкрутствах банків.
  4. Також є дуже багато законів, які таким чи іншим чином будуть сприяти зміцненню фінансової стабільності і макрофінансової стабільності. Це вже законодавство, яке регулює інші сфери, в тому числі, земельна реформа, приватизація і таке інші. Ці кроки зафіксовані в нашому меморандумі з урядом, тому що сьогодні наше завдання – підтримати зростання економіки. Ми як Національний банк можемо це робити нашими монетарними методами – це наша ставка, це інфляція, яка, ми впевнені, в наступному році буде вже на рівні 5%. Але цього не достатньо, треба ще інші закони. І це закони фінансового сектору  та закони, які дозволять нам сьогодні створити умови для розвитку економіки.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

Програма «Реформатори» виходить за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується організацією Інтерньюс (Internews).