Гість ефіру — директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України Олег Шаров.
Ірина Соломко: Минулого тижня топовою новиною для всіх стала ситуація в кількох ВНЗ, зокрема в КНУ імені Тараса Шевченка, щодо браку коштів на утримання і на опалення будівель. Університет був змушений відправити до березня своїх студентів на дистанційне навчання. Експерти пов’язали цю ситуацію з так званою автономізацією ВНЗ, яка відбулася як реформа в далекому 2014 році. Чи ці два явища не пов’язані?
Олег Шаров: Ці два явища ніяким чином не пов’язані. Мені здається, що пов’язувати їх є певною мірою маніпуляцією.
Те, що стосується змін у розкладі занять, у графіку навчального процесу, запроваджено багатьма закладами вищої освіти. Вони мають зовсім іншу природу.
По-перше, хочу зазначити, що мова не йде про зменшення обсягів навчання, про скорочення навчання, про зменшення кількості занять. Мова іде про те, що заняття інакше розставляються по навчальному року, інакше формується розклад навчального процесу, виділяється в одному місці більш концентрований час для роботи над курсовими роботами, проектами, для проходження студентських практик. Ці спеціальні заходи передусім пов’язані з тим, щоб знизити навантаження на бюджети закладів вищої освіти, знизити витрати на опалення, на житлово-комунальні платежі, особливо високі в зимовий період.
Сергій Стуканов: До 2014 року ВНЗ мали повноваження, щоб перейти до трошки видозміненого формату навчального процесу?
Олег Шаров: Так, такі повноваження були відповідно до Положення про організацію навчального процесу у ВНЗ України зразка 1993 року. Наразі це передусім пов’язано з тим, що за останні роки кардинально зросла вартість енергоносіїв, а український бюджет сьогодні не настільки багатий, обтяжений значними витратами на війну на Сході, не може в повному обсязі профінансувати всі ці речі.
Ірина Соломко: КНУ надає багато платних послуг. Якщо говорити про цифри, ви як директор департаменту, напевно, знаєте цю калькуляцію. Чи ВНЗ, оскільки автономізовані, не показують вам ці цифри?
Олег Шаров: Ці цифри кожен ВНЗ, зокрема КНУ імені Тараса Шевченка, разом з усією фінансовою звітністю викладає на своєму сайті, вони є у вільному доступі.
Також хотів би зазначити, що КНУ імені Тараса Шевченка, має дуже велике господарство. Тепло є у гуртожитках і у тих приміщеннях, де воно потрібне для збереження обладнання. Я хотів би зазначити, що більшість студентів, які зараз не ходять на заняття, або пишуть дипломні, курсові роботи, або знаходяться на практиці. Деякі студенті дійсно мають самостійну роботу. Ми не бачимо в цьому великої проблеми, оскільки основне навчання студента в XXI столітті — це самостійне навчання.
Основне навчання студента в XXI столітті — це самостійне навчання
Сергій Стуканов: Чи є інформація про те, скільки вишів в Україні під час холодів до такої форми вдалися?
Олег Шаров: Міністерство освіти і науки наразі узагальнює цю інформацію. Таких закладів вищої освіти достатньо багато, хоча це далеко не всі. Ті заклади, які мають гарні сучасні системи опалення, які є достатньо економними, продовжують заняття.
Ірина Соломко: У нас на телефонному зв’язку є студент юридичного факультету. Ви навчаєтеся на контракті?
Студент: Я навчаюся на контракті в магістратурі.
Ірина Соломко: Яка була ваша реакція, коли вам повідомили, що до 5 березня ви будете працювати в дистанційному режимі?
Студент: Така ситуація у нас не вперше. На бакалавраті таке теж було, ми до березня відпочивали. З іншого боку, не зовсім зрозуміло, куди витрачаються всі ці ресурси, оскільки таких людей, як я, чимало.
Ірина Соломко: Ви сказали, що «відпочивали», але директор департаменту вищої освіти МОН сказав, що це дистанційне навчання. Ви маєте писати курсові, отримувати завдання. З вами працюють викладачі дистанційно?
Студент: Ні, в деяких університетах це є, але у нас нічого такого.Ми закінчили перший семестр, у грудні була сесія, а зараз «канікули» до 5 березня.
Ірина Соломко: Минулого року, можливо, у вас було подовжене навчання навесні чи влітку?
Студент: Були пари по суботах, але не кожну суботу. Влітку, якщо не помиляюся, затримок не було. Сесія зазвичай в червні. Минулого року в липні ми вже були на відпочинку.
Ірина Соломко: Пане Олеже, ви, по суті, говорили, що це дистанційне навчання, а студент стверджує, що ніхто з ним не комунікував.
Олег Шаров: Я жодного разу не казав про дистанційне навчання, я казав про самостійну роботу студентів. Для студентів, які навчаються у магістратурі, виділяється достатньо велика кількість тижнів для написання магістерської роботи. Теми і плани магістерської роботи їм роздають в перші тижні навчання, у жовтні, листопаді, перед Новим роком.
Те, що стосується графіків навчального процесу, навчальних планів, то в університеті вони виконуються в повному обсязі. Період для самостійної роботи був заздалегідь запланований ще у березні-квітні минулого року.
Період для самостійної роботи був заздалегідь запланований ще у березні-квітні минулого року
Сергій Стуканов: Автономізація ВНЗ триває впродовж кількох років. Як би ви оцінили теперішній стан автономії вишів?
Олег Шаров: Автономія закладів вищої освіти складається з академічної автономії, організаційної, наукової і фінансової. Нам вдалося за ці три з половиною роки фактично повністю вирішити питання, що стосується академічної автономії і організаційної автономії. За різними оцінками ступеня запровадження мова йде про 90%. Що стосується наукової автономії, то відсоток великий, але це не дуже ефективно, оскільки закладам вищої освіти катастрофічно бракує коштів на наукові дослідження. Що стосується фінансової автономії, то певні досягнення є, але вони невеликі. Саме тому сьогодні стоїть питання на наступному етапі освітньої реформи забезпечити фінансову автономію закладів вищої освіти.
Фінансова автономія стримується тим, що заклади вищої освіти, які мають достатньо високу кількість студентів-бюджетників, отримують на них недостатню суму коштів.
Ірина Соломко: Чи можна сказати, що ви будете допомагати ВНЗ, щоб подібних прикладів, коли ВНЗ відправляють студентів на кілька місяців на канікули, не було?
Олег Шаров: Мова йде про кілька тижнів самостійної роботи. На межі січня- лютого завжди були студентські канікули. Їх ніхто не скасовував. Поки в країні є великі витрати на війну, поки економіка країни знаходиться не в кращому стані, то я боюся, що в повному обсязі ми можемо не вирішити цю проблему. Проблема полягає у тому, що на одного студента, який навчається за кошти бюджету, держава має можливість витрачати суму близько 30 тисяч гривень. Це дуже маленька сума, якщо порівнювати, скільки витрачають країни-сусіди.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.