Фото: Громадське радіо
У студії Громадського Радіо — фахівчиня з екологічного законодавства, експерка РПР та благодійного фонду «Екологія — Право — Людина» Тетяна Тевкун.
Ірина Соломко: На замовлення вашої ГО фонд «Демократичні ініціативи» робив дослідження щодо того, як українці ставляться до сміття, наскільки вони розуміють цю проблематику. Було опитано 1614 людей. Дуже цікаво, що 88% опитаних українців вважають проблему з відходами важливою, майже половина оцінили цю проблему як надзвичайно важливу. 49% сказали, що вони не знають, що відбувається зі сміттям після того, як воно потрапляє до смітника. Переважна більшість населення проблему поводження з відходами і сміттям пов’язує із забезпеченням чистоти довкілля, здоров’я людини, тобто загалом це опитування показує, що українці досить добре розуміють ризики недбальства щодо сміття. Але якщо виїхати за місто, подивитися, скільки там сміття біля доріг, як українці ставляться до сортування сміття, то ця картина дисонує з дослідженням.
Тетяна Тевкун: Насправді це дослідження показало, що тема відходів, вирішення цієї проблеми назріли і перезріли. Суспільство чекає вирішення саме цієї проблеми. На мою думку, це вже обросло деякими міфами. Я часто бачу, як хтось, приїжджаючи з Австрії, говорить, що пластикова пляшка коштує 20 центів, але ж насправді це просто закладений фінансовий механізм, коли в продукцію закладають цю частину грошей, щоб гарантувати повернення цієї пластикової пляшки.
Дмитро Тузов: І повертають? В Німеччині я користувався цією перевагою. В супермаркетах стоять спеціальні автомати. Ви кидаєте туди порожню пляшку, автомат розрізняє, яка вона, видає чек. На касі, коли розраховуєшся за продукти, цей чек сканують і віднімають від суми покупки. Німці ящиками несуть ці пляшки.
З 2018 року забороняється захоронення на полігонах неперероблених і необроблених відходів, але немає штрафів для людей
Тетяна Тевкун: У нас потрібно закладати фінансові механізми для того, щоб вирішити це питання. Якщо ми говоримо про пляшки, то є директива про тару і упаковку, у якій зазначено, що виробники цієї продукції, зобов’язані утилізувати цю продукцію. Це забезпечує принцип «забруднювач платить». Бабуся, яка не купує пляшки «Кока-Коли», не повинна платити за те, щоб їх утилізовували, але ті люди, які споживають це, платять за ту частину тари та упаковки, яка має бути утилізована. Для цього приймається спеціальне законодавство, ставляться цілі, мають бути прописані певні відсотки — скільки відсотків ми повинні переробити чи утилізувати. Це також має бути в Національному плані управління відходами. У нас мають бути стратегічні документи, відповідне законодавство, яке включатиме економічні стимули і механізми. Далі це законодавство має бути реалізоване.
Дмитро Тузов: Нещодавно Кабінет міністрів затвердив стратегію поводження з відходами. Цього документа недостатньо для регламентації нашого поводження з відходами?
Тетяна Тевкун: Стратегія — це просто стратегічне бачення, куди ми йдемо. Добре, що її затвердили. Ми на неї чекали півтора року. У ній визначено, що нам треба розробити 10 законів на виконання цієї стратегії.
Ірина Соломко: Коли ми готувалися з Тетяною до ефіру, я була введена в оману. Я думала, що з першого січня 2018 року в Україні запроваджується обов’язкове роздільне збирання сміття. Тетяна мене дуже вразила, коли сказала…
Тетяна Тевкун: …що це неправда. На жаль, законодавство у нас не прописано чітко і ясно. На сьогодні у нас ця норма прописана так, що забороняється захоронення на полігонах неперероблених і необроблених відходів, тобто забороняється для полігонів, немає штрафів для людей.
Дмитро Тузов: Якщо не на полігони, то куди це везтимуть?
Тетяна Тевкун: У нас немає куди. У нас є один завод під Києвом, є заводи, які переробляють частково пластик, папір, скло.
Норма про заборону захоронення неперероблених і необроблених відходів на полігонах була введена в 2012 році. Для того, щоб її запровадити, в розумній країні мали б прийняти програму, де б зменшували кількість сміття на полігонах, поставили цілі щодо будівництва сміттєпереробних і сміттєспалювальних заводів. На сьогодні цього немає. Якщо керівники полігонів закриють полігони, то сміття повезуть в ліс. Якщо з ними домовляться, то захоронятимуть там сміття.
Термін оброблення, перероблення у нас в країні не визначено, тому я і кажу, що нам треба стратегічні документи.
Ми не можемо повернути кошти від переробки, тому існує механізм, коли ці витрати закладаються у вартість продукції, далі виробники платять за те, щоб тара була зібрана і перероблена.
Ірина Соломко: У моєму будинку довгий час не було роздільного збору сміття. Коли я запитала, мені сказали, що шукають компанію, яка б вивозила це роздільне сміття, тому що знайти бізнесменів, які готові перевозити, проблемно.
Тетяна Тевкун: Вже прораховано, що логістика забирає найбільшу частину коштів. Ми не можемо повернути кошти від переробки, тому і існує цей механізм, про який я говорила: закладається певна частина в продукцію, далі виробники платять за те, щоб тара була зібрана і перероблена, утилізована, мають бути встановлені чіткі відсотки, скільки вони в кожному році мають зробити.
Ірина Соломко: У нас є телефонні дзвінки.
Олександр Васильович: В конце лета послушал экологические передачи, зашел в пункт приема вторсырья. Оказалось, что там ничего не принимают, кроме бутылок. Бутылки «Черниговское» по 40 копеек, остальные по 20. Даже затраты на доставку не окупаются.
Петро: У нас ходять чутки, що позаварюють сміттєпровід, треба буде виносити сміття, сортувати на вулиці в бачки. Я хочу сказати, що це неприйнятно: з 16-го поверху тягати сміття і стояти розкладати його в бачки. Я вважаю, що це робота двірника. У мене сім’я з 10 людей. У мене буде пакет лушпайок, ще щось, ще щось!
Богдан: Я перевчив і тестя, і своїх батьків сортувати. Але виникла проблема. Я жив у Києві в трьох місцях. Якщо років 3 — 4 у всіх районах ЖЕКи запроваджували окремі жовті контейнери для таких відходів, то останнім часом сам керівник київської компанії, яка займається вивезенням сміття, говорить, що їм це невигідно.
Слухач: Коли я вчився в інституті, за пляшку можна було купити буханку хліба. Може, якось зробити, щоб підвищили ціну на тару, тоді люди будуть здавати.
Тетяна Тевкун: Ми від своєї організації вимагаємо, щоб було розроблено новий закон про управління відходами, який би повністю враховував рамкову директиву ЄС. Так йшли всі країни, які вступали в ЄС. Не тільки в нас були проблеми з полігонами, вони були в Польщі, в Болгарії. Треба прийняти відповідний Національний план управління відходами. Це теж стратегічний документ. Він повинен мати відповідні цілі. Ми маємо виконувати їх кожен рік і звітувати про виконання, у нас має бути визначена програма, треба подивитися, скільки полігонів є, які потребують закриття, закрити ті, що вже перевантажені, побудувати нові на зовсім інших умовах і з іншими нормами. В країнах ЄС є полігони, які коштують дорого, але поруч з ними живуть люди. Вони настільки гарно побудовані, що ні в ґрунт, ні в воду не потрапляють ніякі речовини. Можна сказати, що у нас немає полігонів, у нас звалища.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.