Громадське радіо
У студії Громадського Радіо — голова громадської організації «Юридична Сотня» Леся Василенко.
Дмитро Тузов: 21 грудня голосуватимуться законопроекти, які стосуються соціального захисту передусім військовослужбовців. Що буде винесено на голосування?
Леся Василенко: Я дуже сподіваюся, що таки дійде до голосування цих законопроектів. Це не перший раз, коли законопроекти, які стосуються соціально-правового захисту військовослужбовців, ставляться на порядок денний. Питанням цих законопроектів ми почали займатися з вересня, коли Верховна Рада повернулася з літніх канікул. Встигли проскочити лише з двома з дев’яти законопроектів. Решта постійно переносилися. В деяких випадках були важливі обставини, такі, як голосування судової реформи, пенсійної реформи, медичної реформи, бюджет.
21 грудня буде голосуватися бюджет, але це навпаки грає на руку, тому що це означає, що достатня кількість депутатів має бути в сесійній залі. Якщо все-таки поставлять ці законопроекти на голосування, за них принаймні набереться достатня кількість голосів. Один із законопроектів, про який ми будемо говорити, уже стояв на голосуванні на минулому сесійному тижні, але за нього просто не було достатньої кількості депутатів у залі, щоб проголосувати.
Дмитро Тузов: Було б логічно, якби спочатку проголосували законопроекти про соціальний захист військовослужбовців, а потім прийняли бюджет, тому що це треба врахувати в бюджеті.
Леся Василенко: Однозначно, тому що там є законопроекти, які тягнуть за собою витрати. Той законопроект, на який не зібралася достатня кількість голосів, іде за номером 5027 і стосується безпосередньо компенсації військовослужбовцям за піднайом житла. На сьогоднішній момент офіцерам в українській армії компенсують витрати, які вони несуть, якщо вони вимушені орендувати житло за межами військової частини. Справа у тому, що є досить велика кількість новостворених військових частин, є військові частини, які дислокуються в районах проведення АТО, де просто казарми і приміщення, які знаходяться у розпорядженні військових частин, не пристосовані до того, щоб в них перебували люди. Таким військовослужбовцям потрібно за власний кошт винаймати це житло.
На сьогоднішній момент офіцерам в українській армії компенсують витрати, які вони несуть, якщо вони вимушені орендувати житло за межами військової частини.
Анастасія Багаліка: Компенсувати наймане житло військовослужбовцям — це добре. А квартири?
Леся Василенко: Це інше питання. Влітку був законопроект 4550. 50% за житло оплачує особа, яка має право взяти участь в тій програмі, а 50% — держава. З цього року є можливість учасникам бойових дій та внутрішньо переміщеним особам взяти участь в програмі 50 на 50. Це дуже гарна програма. Але з моменту започаткування цієї програми лише 37 тисяч сімей отримали квартири. Там є різні категорії. Молоді сім’ї до 30 років, які мають потребу у забезпеченні власним житлом, беруть участь у цій програмі. Там є категоризація. Відповідаєш певним критеріям — набираєш певні бали, просуваєшся в черзі. Бюджет, який виділяється на цю програму недостатній, щоб забезпечити всі категорії житлом. Бюджет є мізерним. Це близько 30 мільйонів гривень, які виділяються.
Дмитро Тузов: Законопроект номер 5027, у якому ідеться про компенсацію за піднайом житла. Ви сказали, що зараз компенсацію отримують офіцери. А молодший командний склад?
Леся Василенко: Чинне законодавство врегульовує питання для піднайому житла для офіцерського складу, а саме цей законопроект стосується осіб сержантського і солдатського складу. Солдати та сержанти будуть мати право отримувати компенсацію за піднайом житла. В пояснювальній записці до законопроекту фігурує сума 786 мільйонів 690 тисяч гривень, які необхідно виділити з державного бюджету для забезпечення компенсації за піднайом житла. Ці кошти просить виділити під себе Міністерство оборони, яке вже буде розпоряджатися зі свого бюджету напряму цими коштами для компенсації піднайому житла. Це обґрунтовані кошти. Ця сума не розповсюджується на призовників.
Там є формула, яка залежить від норм щодо оренди житла, які встановлюються на конкретну область, на конкретний район в цій області. Ідеться про те, що ціни в різних населених пунктах відрізняються. У великих містах ця сума не буде достатньою для покриття повної вартості оренди, але хоча б частково напругу вона зніме.
Анастасія Багаліка: Хочеться ще акцентувати на законопроекті, який забезпечує компенсації членам родин військовослужбовців, які померли вже після звільнення з військової служби.
Леся Василенко: Мова йде про членів сімей військовослужбовців, які звільнені з військової служби, ймовірно, за станом здоров’я, які в дуже короткий строк після звільнення помирають від захворювань чи поранені, які були отримані під час виконання обов’язків військової служби.
21 грудня законопроект, який стосується компенсації витрат військовослужбовцям за оренду житла, можуть ухвалити лише у першому читанні. Друге читання буде вже у 2018 році.
Це урядовий законопроект. Його розробляли в Генеральному штабі ЗСУ. Кабмін його просуває, тому там не має бути заперечень з боку уряду, є всі розрахунки.
Дмитро Тузов: У законопроекті 6052 ідеться про дозвіл проходити військову службу особам з інвалідністю.
Леся Василенко: І зараз є способи залишитися і продовжити служити навіть з інвалідністю, але для цього потрібно отримати дозвіл міністра оборони. Зараз це не прописано законом.
Законопроект 6052 надає можливість людям з інвалідністю продовжувати проходити військову службу .
Мова іде про осіб, які мають бойовий досвід, часто на командних посадах, яких було б невигідно відпускати, тому треба дати їм можливість далі служити з інвалідністю. Законопроект 6052 вирішує ще низку питань, він є дуже комплексним. Він вирішує ще питання звільнення з контракту. Це питання, яке «Юридична Сотня» порушувала минулого року. 7 січня 2017 року був прийнятий відповідний законопроект. Наразі процес звільнення іде за планом, але є певні нюанси, певні моменти, які досі потребують врегулювання. Переважно це технічні моменти і термінологічні уточнення. Законопроект 6052 дає можливість призивати резервістів.
Наступне питання — відрядження. Передбачається, що за військовослужбовцями, які відправляються у відрядження, зберігається продовольче, речове та інші види забезпечень. Це означає, що на той період, поки вони у відрядженні, вони не отримують продовольчого, речового забезпечення у своїй військовій частині, але, коли вони повертаються, вони можуть отримати грошовий еквівалент за неотриманий вид забезпечення. Повертати гроші повинні, якщо будуть кошти у бюджеті.
Дмитро Тузов: Чи є кошти у бюджеті на все це?
Леся Василенко: Бюджет зараз приймається. Кошти однозначно будуть закладені. Окремим рядком ніхто не буде передбачати компенсацію за відрядження. Однозначно це буде бюджет Міноборони, який вони вже будуть перерозподіляти.
Анастасія Багаліка: Є низка менш нагальних законопроектів. Вони не вирішують настільки комплексі питання. Розкажіть про законопроект, який деталізує генетичну ідентифікацію військовослужбовців. Ідеться про створення бази ДНК?
Леся Василенко: По суті так. Це законопроект 2001. Він дуже давно завис у Верховній Раді. Він був надзвичайно актуальним у 2014 і 2015 роках, коли були дуже великі втрати.
Створення бази ДНК не є аж надто дорогим. Цього року також був прийнятий законопроект про реєстр військовозобов’язаних, який має бути інтегрований з іншими реєстрами. Це передумова до створення реєстру військовослужбовців. Ми рухаємося в тому напрямку, що всі бази будуть зведені, електронні, інтегровані.
Ми проводили аналіз всього того, що з кінця 2014 року було зареєстровано у Верховній Раді на тему соціального забезпечення учасників російсько-української війни чи АТО. Ми виявили, що було 250 законопроектів на цю тему, з них 130 станом на серпень перебували в завислому стані. З 130 лише 9 були готові до голосування.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.