У першому випуску програми «Рішення Є» говоримо з фельдшеркою з Трьохізбенки, Луганської області, Лілією Швець, яка обслуговує 5 населених пунктів; головним лікарем Щастинської міської лікарні Новоайдарського району Луганської області Олегом Супруном; виконувачкою обов’язки головного лікаря Центру первинної медико-санітарної допомоги Бахмутської районної ради, сімейною лікаркою Валерією Леоновою; заступницею міністра охорони здоров’я України Іриною Микичак; директором Департаменту охорони здоров’я Луганської ОДА Юрієм Стогнієвим та начальницею відділу Департаменту охорони здоров’я Донецької ОДА Яніною Ватуліною.
Лілія Швець: Було б добре, як би ми отримували обіцяні 300% зарплати. Бо на сьогодні у нас мало залишилося лікарів. Дуже важко працювати без них. Я обслуговую кілька населених пунктів. Вони розташовані на лінії розмежування. Ми живемо на війні. Умови проживання різні. Це 5 сіл, які віддалені від цивілізації. У двох з них нема транспортного сполучення. Зараз тут їздять соціальні автобуси, що буде далі — не відомо.
Олег Супрун: Ми не надаємо послуги за ковідним пакетом. Маємо інфекційне відділення, хворих на COVID-19 веземо до інших міст. Найближче відділення є у Станиці Луганській за 53 км. Ця лікарня зараз переповнена, тому відправляємо пацієнтів у Рубіжне та інші міста.
Ковідний пакет ми не отримаємо, оскільки НСЗУ наполягає, щоб для цього ми мали 6 анестезіологів. Їх в області скільки нема. У нас є два анестезіологи, і, вважаю, їх достатньо для надання допомоги.
Валерія Леонова: У нас склався великий кадровий дефіцит. Ми не бачимо перспективи його вирішення. Фахівці не хочуть сюди їхати, через те, що район прифронтовий. Місцеві громади навряд чи можуть запропонувати додаткові преференції новим лікарям. Після реформи децентралізації, якщо громада бажає отримати хорошого лікаря, має докладати зусиль для цього.
Юрій Стогнієв: У нас не вистачає інфекціоністів та анестезіологів. Попри це заклади, які надають допомогу ковідним хворим, справляються. Останніми днями маємо позитивну динаміку стосовно госпіталізації ковідних хворих з середньою тяжкістю форми недуги . Але проблема нестачі кадрів залишається. Не вистачає також сімейних лікарів та середнього медперсоналу. Ми звернулися до МОЗ та Міносвіти з відповідними листами для розв’язання цієї проблеми.
Ірина Микичак: У Луганській області декларації із сімейними лікарями підписали майже 502 тисячі пацієнтів. У Донецькій — 1 мільйон 400 тисяч громадян. Умови праці лікарів на Донеччині та Луганщині у прифронтовій зоні є значно складнішими, ніж загалом в Україні. Забезпеченість сімейними лікарями у цих областях є набагато нижчою, ніж в загалом в Україні. Укомплектованість сімейними лікарями тут не перевищує 65%.
Важливо, щоб сімейний лікар був мотивований до роботи, навіть у тих складних умовах. Заробітна плата у них залежить від навантаження: 12-18 тисяч грн. Упродовж останніх років намагаємося поліпшити умови роботи, відкриваємо нові амбулаторії сімейної медицини коштом державних та місцевих бюджетів. З 1 січня 2022 року ми підвищуємо мінімальну зарплату для лікарів. Вона буде на рівні 20 тисяч грн.
У розподілі лікарів маємо диспропорцію. Тому вводимо нову модель інтернатури, коли держава замовлятиме фахівців тих спеціальностей, які найбільше потрібні. Доповнимо, звісно, і кількість сімейних лікарів. Мають також працювати системи місцевих стимулів.
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту