Росія робить усе, щоби після повернення територій Україна потонула у позовах про права власності на житло — нардеп

Гості:

• шеф-редактор «Новости Донбасса» Богдан Каркачов;
• переселенець з Луганщини Андрій;
• виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко;
• народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин Дмитро Лубінець;
• юристка Благодійного фонду «Право на захист» Тетяна Лузан;
• народна депутатка 8-го скликання, членкиня мережі захисту національних інтересів «АНТС» Наталя Веселова.

Як зберегти нерухомість на тимчасово окупованих територіях?

Богдан Каркачов: Тема житла на тимчасово окупованих територіях дуже актуальна. У квітні цього року в «ДНР» «ухвалили» указ, який вніс новий порядок відчуження житла, яке вважається безхазяйним. Це, наприклад, нерухомість із заборгованостями по комунальним послугам. Головний критерій збереження свого житла — щоб комунальні послуги були оплачені. Навіть якщо господарі там не живуть і не мають можливості відвідувати. На підконтрольній території діють свої банки, тому оплатити просто перерахунком не вийде. Треба мати довірену особу, яка зможе цим займатися там. Там діють свої закони, працюють свої нотаріуси. Основні труднощі, з якими стикаються люди, це коли треба легалізувати купівлю/продаж. В Україні правомірність виконаних подібних операції доведеться доводити через суд.

Чи можливо продати нерухомість у «ДНР»?

Андрій: Кожного року будь-яка нерухомість, яка знаходиться на тих територіях, падає в ціні. Крім того, її постійно треба підтримувати (‎платити комунальні), інакше її просто заберуть. Якщо не реалізувати можливість продажу, може прийти той момент, коли затрати будуть більше, ніж вартість нерухомості. Для продажу своєї квартири мені довелося зробити кілька довіреностей, оформлювати договір дарування. Однак окрему проблему викликає вивезення грошей за житло при поверненні з окупованої території. Якщо це робити через територію РФ, можна вивозити до 10 тисяч євро на одну людину. Якщо через територію розмежування, то українська сторона дозволяє вивезти до 50 тисяч гривень на особу. Це проблема. Ми не можемо за своє житло вивезти гроші законним шляхом. Через Росію ми не хочемо, а Україна дає дуже маленькі суми.

Проблеми з документами

Дмитро Лубінець: Дійсно, це велика проблема. Ми постійно її підіймаємо перед Кабінетом міністрів. Ми бачимо досить легкий шлях вирішення. Необхідна постанова кабміну з прибиранням обмеження суми, яку можна перевозити через територію розмежування. Це наша територія. Чому мають бути обмеження? Ми ж не ставимо обмеження по перевозу грошей між областями України. На жаль, поки наші території окуповані, наші проблеми тільки накопичуються. Росія, як країна агресор, робить це для того, щоб затягнути процес реінтеграції та зробити його максимально складним. Після того, як Донбас повернеться в Україну, буде досить складно все владнати. Це будуть судові розгляди, міжнародні інстанції та багато всього іншого.

• Ми можемо прийняти будь-які гарні законодавчі ініціативи, але без належного фінансування вони не запрацюють. 

Олександр Павліченко: Більшість відповідних операцій по купівлі/продажу залишаються невидимими в українському правовому полі. Україна не бачить актів реєстрацій. Це питання сплати податків, власності, спадкування та інші. Якщо до 2016 року цей процес відбувався на двох територіях, то після — непідконтрольна Україні територія не визнає дії на нашій частині. Це створює великий масив проблем, які невідомо як будуть вирішуватися надалі.

Проблема медичних об’єктів

Тетяна Лузан: Я займаюся проблемами медичних об’єктів Луганської та Донецької областей в контексті доступу до медичних послуг. Не вирішивши проблему належності цих об’єктів нерухомості, неможливо говорити про повноцінний доступ до медичних послуг. Наприклад, смт Зайцеве. Там у будівлі дитячого садка знаходиться керівництво смт та фельдшерський пункт, яким ми опікуємось. Виникають значні проблеми з опаленням, водопостачанням, енергопостачанням. Опалення, приміром, там немає. Проблема така, що можливості розв’язувати це питання немає жодної. Тому що комунальні підприємства перебувають на балансі органів місцевого самоврядування на окупованих територіях. Законопроєкт № 3996, який зареєстровано ще у 2020 році, може цю ситуацію врегулювати.

Соціальне житло для вимушених переселенців

Наталя Веселова: За даними Міністерства соцполітики, станом на червень 2021 року обліковано майже 1,5 млн переселенців. Найгостріше питання, яке стає перед людьми, які вимушено покинули свої домівки, — житло. Нещодавно в Краматорську соціальне житло було вручене деяким сім’ям внутрішньо переміщених осіб. Але цього дуже мало. В Україні є містечка, які побудовані з контейнерів. Так звані «модульні містечка». Деякі такі містечка існують вже понад 7 років. Хоча жити там можна не більше 2-3 років. Але нічого не вирішується. Запрацювала програма надання пільгових кредитів для придбання житла. Так, деякі ініціативи працюють, але цього занадто мало для ситуації, в якій опинилися українці.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS