Україна та Китай 30 червня підписали міжурядову угоду щодо співпраці у галузі будівництва інфраструктури та реалізації спільних проєктів. Серед пріоритетів — залізничний транзит, аеропорти, порти, комунікації та муніципальне інженерне будівництво. Згідно з угодою, сторони заохочують компанії обох країн до співпраці в галузі інфраструктури, сприяють встановленню більш тісних економічних зв’язків та надаватимуть необхідну допомогу і супровід в реалізації спільних проєктів.
Гості — радник делегації ЄС в Україні, ексзаступник голови Міністерства інфраструктури з питань європейської інтеграції Віктор Довгань та аналітик і економіст Центру економічної стратегії Дмитро Горюнов.
Віктор Довгань: Це досить рамкова угода, там насправді немає жодних кредитних зобов’язань. Є перелік пілотних проєктів, який змінювався, але на даному етапі там є:
Коли пишуть, що «ми натягнемо на себе якесь кредитне ярмо», то ні «Укравтодор», ні Мінінфраструктури чи «Укрзалізниця», ані навіть Київська обласна державна адміністрація… Мінфін буде дивитись, чи достатньо в нас ліміту суверенного боргу для того, щоб залучати ці кредити.
Дмитро Горюнов: Насамперед для китайців це геополітичні проєкти. Вони посилюють свій вплив, захищаючи свої економічні інтереси. От, наприклад, китайці купують зерно для себе в Україні, тому вони покращують інфраструктуру, щоб гарантувати ці ланцюги поставок. Є таке враження загалом, що ці всі кредити (Китаю у світі) для захисту насамперед їхніх інтересів. Не зважаючи на це, дуже часто в цих договорах прописані жорсткі умови щодо дефолту. Що дефолтом вважається не лише неможливість сплатити цей борг. А, наприклад, в деяких країнах там були пункти: «Ви змінюєте чи посилюєте трудове законодавство — це дефолт», «Погіршаться дипломатичні стосунки країни з Китаєм — це дефолт».
Віктор Довгань: Ну ми абсолютно не будемо мати такі положення у наших договорах.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS